Аналіз вірша "Осінній вечір"Тютчева серед інших поетів виділяє вміння найбільш вдало підібрати метафори, не просто зробити твір з красивою римою, але ще і вкласти в нього глибокий зміст. "Осінній вечір" написаний п'ятистопним ямбом з перехресною римуванням. Вірш складається з 12 рядків, які, по суті, є одним складнопідрядних пропозицією, читається легко, немов на одному диханні. У поданні Федора Івановича вимальовується багатолика, мінлива, барвиста, насичена різноманітними звуками природа.Щоб передати всю красу осені, поет використовує різні художні засоби: уособлення, градацію, епітети, метафори. За до алітерації він зобразив свіже дихання вітру, падають листя, таким чином, через стан природи, передавши почуття ліричного героя. Аналіз вірша "Осінній вечір" Тютчева показує, як точно поет зобразив свої думки, навіяні поривом вітру, падінням листя, їх шелестінням під ногами. У творі порушена тема прощання, усвідомлення, що життя швидкоплинне, тому воно навіває легкий смуток.Передісторія написання "Останньої любові"Російські класики величезне число своїх творів присвятили темі кохання, не залишився осторонь і Тютчев. Аналіз вірша показує, що поет дуже точно й емоційно передав це світле почуття. Федору Івановичу вдалося написати таке гарне і зворушливе твір, тому що воно автобіографічна. "Остання любов" присвячується його відносинам з 24-річною Оленою Денисьевой.
Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною. По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.
