Твір-есе «Роль Б. Грінченка у становленні національної української культури». Сочинение-эссе «Роль Б. Гринченко в становлении национальной украинской культуры».

Митько та Сергійко - веселі друзі. Обоє дуже винахідливі та кмітливі. Мають силу волі, терпеливість. Жага до пригод наштовхує їх на неприємності.Та завдяки їхній кмітливості, вони завжди виходять "сухими з води". Люблять дізнаватись багато нового та цікавого. Хлопці дуже сміливі та цілеспрямовані. В деякій мірі Митько не дуже любить читати та навчатись, але завдяки вірній дружбі з Сергійком він все ж таки згоджується на його умови. Сергій ж більш м"який, любить науку та захоплюється нею. Головна причина успішності хлопців - дружність та кмітливість.

Відповідь:

“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що  цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Пояснення: