Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. З перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім'я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і до що-небудь придумати. Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві "бомби уповільненої дії", хоч у їх вчинках немає злого умислу, а тільки добрі наміри. Адже добру справу хотіли зробити хлопці, коли проводили першу лінію метро у Васюківці. Порятунок маленького песика Собакевича із занедбаної криниці взагалі можна назвати подвигом без будь-яких жартів: далеко не кожен спуститься на дно напівзруйнованого колодязя. Щоправда, енергія у хлопців б'є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх.
Нещодавно уроки літератури познайомили мене з творчістю Лесі Ворониної. Зокрема ми прочитали твір "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку No9". За жанром цей твір - пригодницька науково-фантастична повість. Цей твір мені дуже сподобався, адже авторка у ньому торкається важливих проблем.
Головний герой - хлопчик Клим, справжній боягуз. Проте він вступає в Таємне Товариство Боягузів, у якому дізнається про таємниці світу. Зокрема про те, що він може протистояти своєму страхові та перемогти прибульців. Повість сповнена незвичайних подій та цікавих пригод, за що вона і сподобалась мені.
Объяснение:
Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. З перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім'я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і до що-небудь придумати. Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві "бомби уповільненої дії", хоч у їх вчинках немає злого умислу, а тільки добрі наміри. Адже добру справу хотіли зробити хлопці, коли проводили першу лінію метро у Васюківці. Порятунок маленького песика Собакевича із занедбаної криниці взагалі можна назвати подвигом без будь-яких жартів: далеко не кожен спуститься на дно напівзруйнованого колодязя. Щоправда, енергія у хлопців б'є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх.
Відповідь:
Нещодавно уроки літератури познайомили мене з творчістю Лесі Ворониної. Зокрема ми прочитали твір "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку No9". За жанром цей твір - пригодницька науково-фантастична повість. Цей твір мені дуже сподобався, адже авторка у ньому торкається важливих проблем.
Головний герой - хлопчик Клим, справжній боягуз. Проте він вступає в Таємне Товариство Боягузів, у якому дізнається про таємниці світу. Зокрема про те, що він може протистояти своєму страхові та перемогти прибульців. Повість сповнена незвичайних подій та цікавих пригод, за що вона і сподобалась мені.
лови