Твір Г. Тютюнника “Дивак” за жанром:
А.оповідання
Б.казка
В.повість
Як звали вчительку за твором Г. Тютюнника “Дивак”:
А.Матильда Петрівна;
Б.Маргарита Федорівна;
В.Матильда Павлівна
Федько-Тойкало, герой оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, ударив Олеся тому, що той:
А.не хотів показувати гніздо ремеза;
Б.відмовився з дітьми ламати молодий лід;
В.не поділився сніданком.
Чому Олесь, герой оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, гірко плакав, бо:
А.його вдарив Федько;
Б.щука з’їла пліточку.
В.вчителька малювання поставила йому “двійку”;
Чим мотивував Олесь хлопчикам свою відмову ламати лід (“Дивак” Г. Тютюнника):
А.він ще молодий;
Б.можна провалитися;
В.не хоче замочити ніг.
Що зробив Олесь, коли вчителька поставила йому двійку за дятла (“Дивак” Г. Тютюнника):
А.розплакався;
Б.пішов з уроку;
В.сидів мовчки.
Що таке "гирунчик"?
А.Рівчак.
Б.Горщик.
В.Водяна кропива.
Хто сказав про Олеся: "Затопчуть його, бо воно ж як деревце в пагоні"?
А.Мати.
Б.Сусідка.
В.Дід Прокіп.
Чому героя твору називали диваком?
А.Поводився не так, як його однолітки.
Б.Мріяв стати космонавтом.
В.Він дивував усіх надзвичайними здібностями.
Ідея твору Г. Тютюнника “Дивак”:
А.ідея вільного і творчого життя.
Б.ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини;
В.ідея незалежності людського духу;
Висловлювання з оповідання Г. Тютюнника “Дивак»”“Він ще малий, головою дістає ледь до клямки. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ” - це:
А.художній опис;
Б.пейзаж;
В.портрет
Олесь любить малювати на снігу
А.хати
Б.всяку всячину
В.птахів
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.