Хто такий Лицар? Це мужній, сильний, вправний воїн, що дотримується лицарської присяги бути безстрашним, ризикувати за рідну віру, охороняти вдів і сиріт, уникати несправедливого оточення і брудного заробітку, для порятунку безневинного йти на поєдинок, відвідувати турніри тільки заради військових вправ, жити бездоганно перед Богами і людьми, боротись проти зла, бути щедрим, правдивим, дотримуватись слова, любити Батьківщину.
"Колись, у давні дні, як ще лицар сміливий сидів на коні…" – це був чудовий образ, як у сталь закутий вершник над'їжджав зеленими лісами у своїй блискучій зброї, зі щитом і ратищем, маючи пір'я, виграваючи своїм баским бойовим конем…"
ЛИЦАРСТВО – тобто лицарський орден – було засноване 1500 років тому в Англії королем Артуром. Лицарський закон наказував так:
● Будь завжди готовий, завжди при зброї, крім, хіба, нічного відпочинку. ● До чого б ти не брався, прагни здобути честь і добре ім'я своєю чесністю. ● Обороняй убогих і немічних. ● Допомагай тим, що самі оборонитися не можуть. ● Не роби нічого такого, що завдає комусь шкоди чи зневаги. ● Будь готовий обороняти свою батьківщину. ● Більш охоче працюй за честь, ніж за зиск. ● Ніколи не ламай своєї обіцянки. ● Честь батьківщини борони своїм життям. ● Краще чесно помри, ніж маєш ганебно жити.
Тема, ідея, проблематика та жанр комедії «Хазяїн» І. Карпенко-Карого
Тему комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, «без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!» І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття.
Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі «безсердечного чистогана», де в «корені лежить неправда, зло». Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, «ідею любові, ідею щастя, ідею економічного благосостоянія свого народу». І. Карпенко-Карий переконаний, що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми.
Усі сюжетні лінії і колізії п'єси тісно переплітаються і становлять основу її драматичного конфлікту.
В основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути».
У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйського колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки прийоми наживи. Але це тільки типові обставини, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драматурга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими стосунками.
Звідси випливає і проблематика твору. Автор порушує, перш за все, морально-етичні питання: добраі зла (хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна); честі і совісті (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто говорить — «не робіть безчестя», «врятуйте мою честь», хоч за іншими такого права не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею); кохання (Соня, Калинович, Чоботаренко).
Порушуються в комедії й інші проблеми: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті.
Що стосується жанру «Хазяїна», то сам Карпенко-Карий неодноразово вказував на жанрову визначеність «Хазяїна»: «Я пишу нову комедію «Хазяїн»; «уже кінчаю нову комедію «Хазяїн»; «Я сам бачу, що це найкраща моя комедія». Ще одне визначення — «зла сатира».
"Колись, у давні дні, як ще лицар сміливий сидів на коні…" – це був чудовий образ, як у сталь закутий вершник над'їжджав зеленими лісами у своїй блискучій зброї, зі щитом і ратищем, маючи пір'я, виграваючи своїм баским бойовим конем…"
ЛИЦАРСТВО – тобто лицарський орден – було засноване 1500 років тому в Англії королем Артуром. Лицарський закон наказував так:
● Будь завжди готовий, завжди при зброї, крім, хіба, нічного відпочинку.
● До чого б ти не брався, прагни здобути честь і добре ім'я своєю чесністю.
● Обороняй убогих і немічних.
● Допомагай тим, що самі оборонитися не можуть.
● Не роби нічого такого, що завдає комусь шкоди чи зневаги.
● Будь готовий обороняти свою батьківщину.
● Більш охоче працюй за честь, ніж за зиск.
● Ніколи не ламай своєї обіцянки.
● Честь батьківщини борони своїм життям.
● Краще чесно помри, ніж маєш ганебно жити.
Тему комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, «без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!» І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття.
Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі «безсердечного чистогана», де в «корені лежить неправда, зло». Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, «ідею любові, ідею щастя, ідею економічного благосостоянія свого народу». І. Карпенко-Карий переконаний, що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми.
Усі сюжетні лінії і колізії п'єси тісно переплітаються і становлять основу її драматичного конфлікту.
В основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути».
У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйського колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки прийоми наживи. Але це тільки типові обставини, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драматурга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими стосунками.
Звідси випливає і проблематика твору. Автор порушує, перш за все, морально-етичні питання: добраі зла (хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна); честі і совісті (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто говорить — «не робіть безчестя», «врятуйте мою честь», хоч за іншими такого права не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею); кохання (Соня, Калинович, Чоботаренко).
Порушуються в комедії й інші проблеми: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті.
Що стосується жанру «Хазяїна», то сам Карпенко-Карий неодноразово вказував на жанрову визначеність «Хазяїна»: «Я пишу нову комедію «Хазяїн»; «уже кінчаю нову комедію «Хазяїн»; «Я сам бачу, що це найкраща моя комедія». Ще одне визначення — «зла сатира».