Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії. Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині. Наш народ зберігає традиції та моральні цінності у своїх великих родинах. Вони гарно передані у піснях. В наших піснях мрії та надії, сподівання. Багато чудових віршів, які покладені на музику, стали улюбленими піснями. Їх виконують на концертних площадках, весіллях, забавах або вона просто звучить для душі. Душевна пісня завжди супроводжувала, супроводжує та буде супроводжувати кожного з нас у житті.
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії. Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині. Наш народ зберігає традиції та моральні цінності у своїх великих родинах. Вони гарно передані у піснях. В наших піснях мрії та надії, сподівання. Багато чудових віршів, які покладені на музику, стали улюбленими піснями. Їх виконують на концертних площадках, весіллях, забавах або вона просто звучить для душі. Душевна пісня завжди супроводжувала, супроводжує та буде супроводжувати кожного з нас у житті.
Ї-ї го-лос ка-ли-но-вий при-ча-ру-вав дів-ку.
Ой ні-хто так не заг-ра-є, як І-ван, ве-се-ло,
І-ван-ко-ву со-пі-лоч-ку чу-ти на все се-ло.
Со-пі-лоч-ко ка-ли-но-ва, ма-ла та то-нень-ка.
Чу-ю те-бе з по-ло-ни-ни, та-ка— сь го-лос-нень-ка.
Со-пі-лоч-ка ка-ли-но-ва, я-се-но-ве ден-це,
Не со-піл-ка то-то гра-є, а люб-ко-ве сер-це.
Ой де то-та со-пі-лоч-ка, де то-та, де то-та,
Що ми зно-чі пи-ща-ла-ла ко-ло мо-го ро-та?
В со-пі-лоч-ку ка-ли-но-ву а-бо із я-во-ра
За-гра-єш ми, мій ми-лень-кий, ко-ли бу-ду хво-ра.
Ой бо-дай ся роз-ко-ло-ла со-пі-лоч-ка то-та,
Що так сум-но со-піл-ка-ла ко-ло мо-го пло-та.
Ой бо-дай ся роз-ко-ло-ла со-піл-ка вер-че-на,
Че-рез то-ту со-пі-лоч-ку ход-жу зас-му-че-на.
Ой заг-ра-ю у со-піл-ку та пів-кну в лис-то-чок,
Вчу-є люб-ка, зро-зу-мі-є: йде ї-ї лю-бо-чок.
Ой заг-ра-ю у со-піл-ку, заг-ра-ю, заг-ра-ю,
Вчу-є ме-не мо-я люб-ка, що жи-ве на пла-ю.
Со-пі-лоч-ка ка-ли-но-ва з шість-ма во-рон-ка-ми
Твер-ду лю-бов із-чи-ни-ла, люб-ку, ме-жи на-ми.
Со-пі-лоч-ка ка-ли-но-ва, з че-реш-ні об-руч-ки,
Ой у люб-ка до со-піл-ки зо-ло-тень-кі руч-ки!