1. за що герасим дорікав климу зранку? бо той: а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави. 2. копач назвав робітників герасима: а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою. 3. копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до: а) києва; б) парижа; в) лондона; г) нью-йорка. 4. думок у герасима було стільки, як: а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в жолудя. 5. за фальшиві гроші герасим хоче викупити землі: а) пузиря; б) смоквинова; в) чобота; г) найбагатшого купця. 6. хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «опит — велике діло»? а) параска; б) копач; в) герасим; г) савка. 7. на низинці копач пропонує герасиму: а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок. 8. ідучи до пузиря, копач із собою взяв: а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) ї ковбаски. 9. на думку копача, біди не чинить: а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг. 10. герасиму не в копачеві те, що той: а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним. 11. «блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився герасим, коли: а) копач просив у нього коней, щоб поїхати до пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення жолудя до своєї худоби; в) параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як клим годує худобу. 12. герасим порівнював параску з: а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.
Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати велике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху.Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua