Мир драмы-феерии Леси Украинки "Лесная песня" наполнен героями двух типов - людьми и мифическими существами, которые живут рядом, общаются друг другу и конфликтуют. Лукаш - человек. Он музыкально одаренный, с врожденным чувством прекрасного. Одного теплого весеннего дня парень игрой на свирели разбудил от долгого зимнего сна прекрасную лісовичку - Мавку. Очарованный ее красотой, он полюбил девушку, но раздвоенность души не позволила Лукашу сохранить это чувство. Любовь - это великий дар небес, который дается не всем, а только избранным. Мало кто может похвастаться, что пережил это чувство и сохранил его на всю жизнь. Часто люди путают любовь с простым увлечением или физическим влечением и горько разочаровываются, когда все быстро проходит. Если бы я был Лукашем, то сумел бы разглядеть настоящую любовь и не отпустил бы его от себя. Никакие условности не должны стать помехой настоящему чувству. Надо оберегать свою возлюбленную от насмешек, злого или неосторожного слова, изнурительного физического труда, грубого быта. Мавка ради любви покинула все, что любила больше всего в мире: напоенный запахами цветов и трав чистый лесной воздух, свободную жизнь, своих добрых друзей и Она стала носить грубый непривлекательный одежду, жить в пыльной хижине.
Покинула высокое вершины И низко на мелкие тропинки спустилась.
Мавка от чистого сердца по хозяйству: пасла коров, носила дрова, сажала овощи, засевала ниву, распоряжалась в доме и на дворе. И мать Лукаша была невдоволена. ей не нравилась невестка, и старая женщина на каждом шагу старалась задеть ее недобрым словом, оклеветать перед сыном. В этой ситуации настоящий мужчина должен был развести женщин. Мать заверить, что она навсегда останется его самым дорогим человеком, а для своей семьи построить новый дом и жить с любимой женой. Нельзя так просто отказываться от чувства, которое разбудило весну, изменило весь мир и твою душу. Надо защищать его, бороться за него, идти наперекор всему, а не засматриваться на другую, к которой так благосклонно относится мать. А то может случиться так, что другая вместо ожидаемого богатства и благосостояния принесет в сумках нищета. Тогда не освящена любовью дом станет пустым, жизнь потеряет свою приманку и превратится в убогое прозябание. Я бы никогда не допустил этого. Пусть бы моя избранница кому-то и не нравилась, пусть говорили бы люди, что хотели, но на месте Лукаша я бы ценил самое прекрасное чувство, которое и оборотня превратить в человека. Любовь надо беречь, ценить и оберегать, и тогда оно наполнит жизнь смыслом, радостью и счастьем.
Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися?
Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
Заглянемо в словник:
Спілкування — це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності.
Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: «Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».
Мені здається, що спілкування — це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають один одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взєморегулювання поведінки, але це і головна умова б існування і розвитку людей.
Багато знаменитих людей говорять із цього приводу наступне:
«Чим більш різноманітно і гармонійно розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для нього мир багатий, захоплюючий, а головне — добрий і відкритий. Він схожий на будинок друзів: що хочеш — візьми, що цінуєш — віддай. А для людини вузької, обмеженої мир — як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Всі вулиці відкриті, а йти по ним страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось — не знаєш мови... Гармонійній людині легко в спілкуванні: йому не треба шукати теми для розмови. А спілкування — це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання» Л. Жуховицький.
«Є тільки одна справжня цінність — це зв'язок людини з людиною» А. де Сент-Екзюпері
«Дитина у момент народження лише кандидат в людину, але він не може їм стати в ізоляції: йому потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми» А. П'єрон
«Я виникаю, питаючи і відповідаючи, з питання і відповіді» Б. Брехт
«Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється; але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще сильніше» Ф. де Ларошфуко
Если бы я был Лукашем...
Мир драмы-феерии Леси Украинки "Лесная песня" наполнен героями двух типов - людьми и мифическими существами, которые живут рядом, общаются друг другу и конфликтуют.
Лукаш - человек. Он музыкально одаренный, с врожденным чувством прекрасного. Одного теплого весеннего дня парень игрой на свирели разбудил от долгого зимнего сна прекрасную лісовичку - Мавку. Очарованный ее красотой, он полюбил девушку, но раздвоенность души не позволила Лукашу сохранить это чувство.
Любовь - это великий дар небес, который дается не всем, а только избранным. Мало кто может похвастаться, что пережил это чувство и сохранил его на всю жизнь. Часто люди путают любовь с простым увлечением или физическим влечением и горько разочаровываются, когда все быстро проходит. Если бы я был Лукашем, то сумел бы разглядеть настоящую любовь и не отпустил бы его от себя. Никакие условности не должны стать помехой настоящему чувству. Надо оберегать свою возлюбленную от насмешек, злого или неосторожного слова, изнурительного физического труда, грубого быта. Мавка ради любви покинула все, что любила больше всего в мире: напоенный запахами цветов и трав чистый лесной воздух, свободную жизнь, своих добрых друзей и Она стала носить грубый непривлекательный одежду, жить в пыльной хижине.
Покинула высокое вершины
И низко на мелкие тропинки спустилась.
Мавка от чистого сердца по хозяйству: пасла коров, носила дрова, сажала овощи, засевала ниву, распоряжалась в доме и на дворе. И мать Лукаша была невдоволена. ей не нравилась невестка, и старая женщина на каждом шагу старалась задеть ее недобрым словом, оклеветать перед сыном. В этой ситуации настоящий мужчина должен был развести женщин. Мать заверить, что она навсегда останется его самым дорогим человеком, а для своей семьи построить новый дом и жить с любимой женой. Нельзя так просто отказываться от чувства, которое разбудило весну, изменило весь мир и твою душу. Надо защищать его, бороться за него, идти наперекор всему, а не засматриваться на другую, к которой так благосклонно относится мать. А то может случиться так, что другая вместо ожидаемого богатства и благосостояния принесет в сумках нищета. Тогда не освящена любовью дом станет пустым, жизнь потеряет свою приманку и превратится в убогое прозябание. Я бы никогда не допустил этого. Пусть бы моя избранница кому-то и не нравилась, пусть говорили бы люди, что хотели, но на месте Лукаша я бы ценил самое прекрасное чувство, которое и оборотня превратить в человека. Любовь надо беречь, ценить и оберегать, и тогда оно наполнит жизнь смыслом, радостью и счастьем.
Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
Заглянемо в словник:
Спілкування — це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності.
Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: «Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».
Мені здається, що спілкування — це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають один одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взєморегулювання поведінки, але це і головна умова б існування і розвитку людей.
Багато знаменитих людей говорять із цього приводу наступне:
«Чим більш різноманітно і гармонійно розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для нього мир багатий, захоплюючий, а головне — добрий і відкритий. Він схожий на будинок друзів: що хочеш — візьми, що цінуєш — віддай. А для людини вузької, обмеженої мир — як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Всі вулиці відкриті, а йти по ним страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось — не знаєш мови... Гармонійній людині легко в спілкуванні: йому не треба шукати теми для розмови. А спілкування — це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання» Л. Жуховицький.
«Є тільки одна справжня цінність — це зв'язок людини з людиною» А. де Сент-Екзюпері
«Дитина у момент народження лише кандидат в людину, але він не може їм стати в ізоляції: йому потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми» А. П'єрон
«Я виникаю, питаючи і відповідаючи, з питання і відповіді» Б. Брехт
«Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється; але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще сильніше» Ф. де Ларошфуко