Автор слів І.П.Котляревський. Музика народна. Тема: Розмова молодої жінки та її старого чоловіка. Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого. Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.
Художні засоби: Порівняння: Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.
Протиставлення: Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!
Метафора: ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!
Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Тема: Розмова молодої жінки та її старого чоловіка.
Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого.
Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.
Художні засоби:
Порівняння:
Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.
Протиставлення:
Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!
Метафора:
ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!
Звертання:
Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися». Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».