Художні засоби. 1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога» . (Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі). 2. Епітети: 1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією. 2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю. 3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя; «село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти; «небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви. Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло» : Гріло — радісно, добре, мило..., пекло — боліло.
Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/. Патріотичні ідеї Шевченка мали величезний вплив на формування і розвиток передової української літератури. Його творчість була високим повчальним прикладом для кращих діячів української культури. Марко Вовчок і Панас Мирний, Старицький і Карпенко-Карий, Микола Лисенко і Васильківський, Грабовський і Франко, Леся Українка і Коцюбинський, Стефаник і Васильченко формувалися і утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум'ям патріотичних ідей Шевченка.
1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога» .
(Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі).
2. Епітети:
1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією.
2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю.
3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя;
«село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти;
«небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви.
Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло» : Гріло — радісно, добре, мило..., пекло — боліло.
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.
Патріотичні ідеї Шевченка мали величезний вплив на формування і розвиток передової української літератури. Його творчість була високим повчальним прикладом для кращих діячів української культури. Марко Вовчок і Панас Мирний, Старицький і Карпенко-Карий, Микола Лисенко і Васильківський, Грабовський і Франко, Леся Українка і Коцюбинський, Стефаник і Васильченко формувалися і утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум'ям патріотичних ідей Шевченка.