пантелеймон куліш — видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і гуманіст, талановитий майстер слова. провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана "українська ідея".
найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема "чорна рада" — перший український історичний роман. до "чорної ради" пантелеймон куліш додав підзаголовок "хроніка 1663 року". в основу роману покладені історичні події складних і важких часів другої половини xvii століття після смерті богдана хмельницького. ця доба відома в історії під назвою "руїни". україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до чорної ради 1663 року. пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема, "літопис самовидця". у романі діють реальні історичні особи — яким сомко, іван брюховецький. головний конфлікт твору — це боротьба за гетьманську булаву між сомком, якого підтримувала козацька старшина, та брюховецьким, що зумів улестити й повести за собою низове козацтво, селянську бідноту та міщанство. з історичною сюжетною лінією тісно переплітається інша — особиста — кохання лесі череванівни та петра шраменка. творча уява митця реально й живо змалювала нам багатьох персонажів, що не існували в дійсності. це черевань, кирило тур, леся, старий запорожець пугач та інші.
намагаючись дотримуватись історичної достовірності, пантелеймон куліш все ж таки не уник суб'єктивних оцінок. історичний роман не претендує на абсолютну правду, автор має право розкривати свої погляди на минуле. у "чорній раді" авторські симпатії на боці наказного гетьмана сомка та полковника шрама. саме козацьку старшину, яку представляють ці персонажі, письменник вважав тією політичною силою, що могла б забезпечити майбутнє процвітання україни.
«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
ответ:
пантелеймон куліш — видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і гуманіст, талановитий майстер слова. провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана "українська ідея".
найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема "чорна рада" — перший український історичний роман. до "чорної ради" пантелеймон куліш додав підзаголовок "хроніка 1663 року". в основу роману покладені історичні події складних і важких часів другої половини xvii століття після смерті богдана хмельницького. ця доба відома в історії під назвою "руїни". україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до чорної ради 1663 року. пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема, "літопис самовидця". у романі діють реальні історичні особи — яким сомко, іван брюховецький. головний конфлікт твору — це боротьба за гетьманську булаву між сомком, якого підтримувала козацька старшина, та брюховецьким, що зумів улестити й повести за собою низове козацтво, селянську бідноту та міщанство. з історичною сюжетною лінією тісно переплітається інша — особиста — кохання лесі череванівни та петра шраменка. творча уява митця реально й живо змалювала нам багатьох персонажів, що не існували в дійсності. це черевань, кирило тур, леся, старий запорожець пугач та інші.
намагаючись дотримуватись історичної достовірності, пантелеймон куліш все ж таки не уник суб'єктивних оцінок. історичний роман не претендує на абсолютну правду, автор має право розкривати свої погляди на минуле. у "чорній раді" авторські симпатії на боці наказного гетьмана сомка та полковника шрама. саме козацьку старшину, яку представляють ці персонажі, письменник вважав тією політичною силою, що могла б забезпечити майбутнє процвітання україни.
объяснение:
Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua