По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетцу маном Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. Ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремія... У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано. не раз дзвонив старий Шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.
Недавно нам задали написать сочинение на такую-то тему (напиши о том, что задавали на урок). Для того, чтобы его написать я много думал или думала, что же лучше выбрать для этого сочинения. Я вспоминал разные истории, которые со мной случались, об которых мне рассказали родные, близкие, друзья, и те, что я узнал о них из книг, журналов, интернета. Сначала я хотел спросить маму, что лучше написать, но подумал, что лучше будет, если я ей прочитаю уже готовое сочинение, которое я сам напишу. И так, хорошенько подумав, я взялся за работу. Я писал почти всё, что приходило мне в голову, потом много исправлял, но в конце-концов я написал отличное сочинение. Когда я прочитал его маме, она сказала, что я молодец.
ШРАМ (справжнє прізвище Чепурний)
По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетцу маном Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. Ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремія... У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано. не раз дзвонив старий Шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.
Недавно нам задали написать сочинение на такую-то тему (напиши о том, что задавали на урок). Для того, чтобы его написать я много думал или думала, что же лучше выбрать для этого сочинения. Я вспоминал разные истории, которые со мной случались, об которых мне рассказали родные, близкие, друзья, и те, что я узнал о них из книг, журналов, интернета. Сначала я хотел спросить маму, что лучше написать, но подумал, что лучше будет, если я ей прочитаю уже готовое сочинение, которое я сам напишу. И так, хорошенько подумав, я взялся за работу. Я писал почти всё, что приходило мне в голову, потом много исправлял, но в конце-концов я написал отличное сочинение. Когда я прочитал его маме, она сказала, что я молодец.
Ну, как то так) если что не так, извините)