Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.
Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.
Худ. засоби:
Звертання: хлопці-молодці,
Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)
Окрасою збірки "З вершин і низин" стали цикли сонетів ("Вільні сонети", "Тюремні сонети"), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет "Сикстинська мадонна"(1881). Цей твір з'явився під враженням від споглядання геніальної картини Рафаеля "Сикстинська Мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений. Цей стан передано в сонеті за до риторичних запитань, звертань і окликів.
Назва: "Та, ой, як крикнув же козак Сірко"
Автор: народ
Жанр: пісня (історична)
Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.
Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.
Худ. засоби:
Звертання: хлопці-молодці,
Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)
Метафора: військо на конях в степу виграває.
Уособлення: туман поле покриває, місяць зіходжає.
Зменшено-пестливі слова: козаченьки, коник, сонечко.
Анафора: та, ой...; та ми думали...
Образи: Сірко, козаки-воїни.
Окрасою збірки "З вершин і низин" стали цикли сонетів ("Вільні сонети", "Тюремні сонети"), які
приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних
світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет "Сикстинська мадонна"(1881). Цей твір з'явився
під враженням від споглядання геніальної картини Рафаеля "Сикстинська Мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну
силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення
жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений.
Цей стан передано в сонеті за до риторичних запитань, звертань і окликів.