Бажання підкорити місто є характерним і цілком зрозумілим бажанням для великої кількості мешканців сіл. Кожна людина прагне поліпшити своє життя, поставити собі певні завдання, домогтися їх і тим самим переконатися у власних силах і можливості досягати поставлених цілей. В якості прикладу можуть бути розглянуті жителі сіл, які хочуть переїхати у велике місто, яке здається їм місцем, де можна домогтися більшого успіху, реалізувати себе і показати, що ти чогось реально вартий. Гарним прикладом такої ситуації може служити головний герой роману «Місто» авторства Підмогильного Степан Радченко.Варто відзначити, що спочатку Степан не розраховував залишатися в Києві, куди він переїхав з рідного села, на дуже тривалий час. Його первинною метою було отримати якісну київську освіту, щоб потім повернутися в рідне село і зробити щось таке, що покращить життя односельчан, за рахунок отриманого київського освіти. Але, як тільки він перебрався в столицю, його тут же почали долати зовсім інші проблеми, а про свої початкові плани він ніби зовсім забув. Київ його налякав, але потім, поступово, змінив. Замість того щоб вчитися, Степан кинув навчання і почав займатися тим, що йому подобалося – писати. Крім того, для нього стають природними звичайні бажання киян, які криються у досягненні власних цілей будь-яким шляхом, чого б це людині не коштувало. Цілком зрозуміло, що звикнувши до цього, Степан перестав хотіти повернутися в рідне село і займатися тим, чим спочатку планував. Втім, незважаючи на все це, щось сільське в характері залишалося йому властивим, а тому він так і не став повністю щасливою людиною.Можна сказати, що Степан Радченко підкорив місто? Відповідь на це питання неоднозначна. З одного боку, Степан зміг домогтися реального життєвого успіху, став хорошим письменником, отримав певне визнання. З іншого боку, людина ніколи не може змінитися тотально і повністю. Їй завжди залишається притаманне щось з минулого. Крім того, більш високі початкові цілі Степана він так і не зміг реалізувати. Він не допоміг власним селу, не став йому дійсно корисним, він навіть не вивчився нормально. Але ж саме з такими намірами він вирушав до Києва. Загалом, цілком можна припустити, що все сталося навпаки: саме Київ підкорив Степана, змішав йому всі плани, змінив його під себе. Це можна з упевненістю підтвердити тим, що, незважаючи на всі свої успіхи, ніякого щастя Степан Радченко так і не досяг
1.Де і коли народився Т.Г.Шевченко? (9.03.1814р. с.Моринці Звенигородського повіту Київської губернії) 2.Яким псевдонімом підписував деякі свої твори Т.Г.Шевченко? (К.Дармограй) 3.Яким твором відкривався перший “Кобзар” 1840 р.? (“Думи мої, думи...”) 4.Які балади написані Т.Г.Шевченком у ранній період творчості? (“Причинна”, “Тополя”, “Утоплена”, “Лілея”). 5.Хто був літературною донькою Т.Г.Шевченка, продовжувачем його справи? (Марко Вовчок) 6.Які драматичні твори Т.Г.Шевченка дійшли до нас? (“Назар Стодоля”, “Никита Гайдай”). 7.У якому творі Юрія Федьковича – відгомін поеми “Гайдамаки”? (“Осьмий поменник Тарасові Шевченку на вічну пам’ять”) 8.У яких поемах Т.Г.Шевченко звертається до образу жінки-матері? (“Утоплена”,“Катерина”, “Наймичка”, “Неофіти”, “Марія”) 9.Хто були першими лауреатами літературної Шевченківської премії і коли? (О.Гончар, П.Тичина, П.Майборода, 9 березня 1962 р.) 10.Чиї це слова: “Тарас буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо” (Батька поета) 11.Коли і у кого вперше навчився грамоти Т.Г.Шевченко? (У 1822 р. у дяка Павла Рубана). 12.Яким твором відкривається сучасний “Кобзар”? (Балада “Причинна”).
(9.03.1814р. с.Моринці Звенигородського повіту Київської губернії)
2.Яким псевдонімом підписував деякі свої твори Т.Г.Шевченко?
(К.Дармограй)
3.Яким твором відкривався перший “Кобзар” 1840 р.?
(“Думи мої, думи...”)
4.Які балади написані Т.Г.Шевченком у ранній період творчості?
(“Причинна”, “Тополя”, “Утоплена”, “Лілея”).
5.Хто був літературною донькою Т.Г.Шевченка, продовжувачем його справи?
(Марко Вовчок)
6.Які драматичні твори Т.Г.Шевченка дійшли до нас?
(“Назар Стодоля”, “Никита Гайдай”).
7.У якому творі Юрія Федьковича – відгомін поеми “Гайдамаки”?
(“Осьмий поменник Тарасові Шевченку на вічну пам’ять”)
8.У яких поемах Т.Г.Шевченко звертається до образу жінки-матері?
(“Утоплена”,“Катерина”, “Наймичка”, “Неофіти”, “Марія”)
9.Хто були першими лауреатами літературної Шевченківської премії і коли?
(О.Гончар, П.Тичина, П.Майборода, 9 березня 1962 р.)
10.Чиї це слова: “Тарас буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо” (Батька поета)
11.Коли і у кого вперше навчився грамоти Т.Г.Шевченко?
(У 1822 р. у дяка Павла Рубана).
12.Яким твором відкривається сучасний “Кобзар”?
(Балада “Причинна”).