Твір на тему "Моє враження від прочитаних творів В.Нестайка, Я.Стельмаха, Л.Ворониної.Що я зрозумів(-ла) із прочитаних творів?" Далі пишемо план , після плану -сам твір. Обсяг твору (без плану)-2 сторінки .

Орієнтовно план може бути таким:

1) Пригоди і романтика - популярні теми творів сучасних українських письменників.

2) Несподівані і непередбачувані події, пов' язані з ризиком, героїка, піднесеність і казковість у творах В.Нестайка, Я.Стельмаха та Л.Ворониної.

3) Чого навчила мене повість В. Нестайка "Тореадори з Васюківки":

а) вірний друг - справжній скарб;

б) Часто в найбільшого бешкетника може бути добре серце і благородні наміри;

в) відповідальність за свої слова, вміння дарувати людям щастя - важливі людські риси.

4) Мої враження від твору Я.Стельмаха "МИтькозавр з Юрківки:

а) повага до старших, гарні стосунки з рідними - запорука щастя;

б)цілеспрямованість, наполегливість, винахідливість наповнюють життя сенсом і роблять його цікавим;

в) працелюбність, прагнення до пізнання світу, повага до книги - запорука успіху;

г)спільна старанність, дружба, взаємопідтримка дають добрий результат.

5) "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9" Л.Ворониної - повість-казка про те, як подолати в собі страх, невпевненість, нерішучість і виховати в собі риси сміливості, хоробрості та кмітливості.

6) Який із вивчених творів я б порадив прочитати своїм друзям?

Якщо кожен із цих пунктів плану ви доповните хоча б одним реченням, у вас одержиться гарний твір. У пунктах 3,4,5 треба наводити приклади з тексту на підтвердження тих думок.Наприклад, вірний друг - справжній скорб .Правдивість цих слів ми бачимо в образах Яви і Павлуші, Хлопці завжди разом, переживають багато цікавих і веселих пригод,

Сава: 

Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. 

Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити! 

Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра... 

Михайло: 

І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. 

Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі. 

Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".

 Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання В.Кава«Пиріжок з калиною». З великим захопленням я прочитала  це оповідання . Головний герой  оповідання- Митько.Він  дуже симпатизує  читачам своєю добротою,культурністю  та щедрістю. Митька та Федора образили старшокласники ,вони  відійшли до верби  та почали  лаяти «шостаків».Хлопці  розуміють істинну цінність розума . Митько ненавмисно попав у Ніну Жук замашною сніжкою. Його одразу почала мучати совість, щож буде з оком Ніни. Підглянув у вікно дівчини ,  вона помітила його. Хлопчик  почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. Митько нічого не пошкодував для Нини ,  віддав усе що було в кишені. А нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.

 Це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.

Мені дуже сподобалося оповідання В.Кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання  «Пиріжок з   калиною «  та переконатися в талановитості цього письменника.