Твір на тему "Моє враження від прочитаних творів В.Нестайка, Я.Стельмаха, Л.Ворониної.Що я зрозумів(-ла) із прочитаних творів?" Далі пишемо план , після плану -сам твір. Обсяг твору (без плану)-2 сторінки .
Орієнтовно план може бути таким:
1) Пригоди і романтика - популярні теми творів сучасних українських письменників.
2) Несподівані і непередбачувані події, пов' язані з ризиком, героїка, піднесеність і казковість у творах В.Нестайка, Я.Стельмаха та Л.Ворониної.
3) Чого навчила мене повість В. Нестайка "Тореадори з Васюківки":
а) вірний друг - справжній скарб;
б) Часто в найбільшого бешкетника може бути добре серце і благородні наміри;
в) відповідальність за свої слова, вміння дарувати людям щастя - важливі людські риси.
4) Мої враження від твору Я.Стельмаха "МИтькозавр з Юрківки:
а) повага до старших, гарні стосунки з рідними - запорука щастя;
б)цілеспрямованість, наполегливість, винахідливість наповнюють життя сенсом і роблять його цікавим;
в) працелюбність, прагнення до пізнання світу, повага до книги - запорука успіху;
г)спільна старанність, дружба, взаємопідтримка дають добрий результат.
5) "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9" Л.Ворониної - повість-казка про те, як подолати в собі страх, невпевненість, нерішучість і виховати в собі риси сміливості, хоробрості та кмітливості.
6) Який із вивчених творів я б порадив прочитати своїм друзям?
Якщо кожен із цих пунктів плану ви доповните хоча б одним реченням, у вас одержиться гарний твір. У пунктах 3,4,5 треба наводити приклади з тексту на підтвердження тих думок.Наприклад, вірний друг - справжній скорб .Правдивість цих слів ми бачимо в образах Яви і Павлуші, Хлопці завжди разом, переживають багато цікавих і веселих пригод,
Слід відзначити, що уміння посміятися над собою в незручній ситуації, або тактовно вирішити конфлікт з підлеглим, знявши емоційне напруження вдалим жартом, дано не кожному. Як сказав Марк Твен: «Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива дрібним людям. Велика людина, навпаки, вселяє вам відчуття, що і ви можете стати великим ».
Такі« дрібні »люди зустрічаються часто, і особливо неприємні вони в якості безпосередніх начальників. Можна скористатися порадою Марка Твена і поміняти роботу, а разом з нею і керівника, а можна «бити ворога його ж зброєю». А саме, відповідати гострою сатирою на спробу висміяти, зганьбити деякі ваші якості. Визначте деяке коло колег, в яких ви впевнені «як у собі» і не смійтеся на відверто невдалі і злі випади шефа. Дружне мовчання колективу і самотній сміх поставлять начальника в незручне становище і змусять задуматися над якістю жартів.
Якщо Вам не пощастило - начальник хам і тиран, який обожнює підколювати Вас і ваших колег, доводячи особливо істеричних панночок до сліз, то постарайтеся триматися з гідністю і не опускайтеся до дрібних чвар і з'ясування стосунків. Звільнятися з роботи слід лише в тому випадку, коли Ви перестали бачити перспективу для особистісного зростання. Не можна піддаватися тиску, поганому настрою і відкладати справи «на потім», коли у нього, тобто шефа, буде гарний настрій. Адже невиконане в термін завдання дасть вашим недоброзичливцям законний привід для зловтіхи, аж до адміністративного стягнення.
Щоб стати великим за М. Твеном людиною, досить слідувати простим правилам:
Правило перше.
Можна пожартувати над окремим дією або висловлюваннями людини, але безпосередньо в момент розмови. Неприпустимо згадувати давні події, за які людини може стати соромно.
Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста, кожен житель там будує свою вежу. Але ці вежі весь чась завалюються, бо кожен їх будує на свій лад.
Пастушок підійшов до одного чоловіка, й запитав, що це за місто, де можна було б щось поїсти, бо він був дуже голодним. Але на його питання ніхто не відповідав. Втративши надію знайти їжу, пастушок зустрів кволого дідуся, що стояв біля найнижчої, напіврозваленої вежі. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє “я” і запитань інших не чують.
Цей дідусь теж був чужинцем у цій країні. Але покинути її не міг, бо дуже слабкий і не мав сил іти далі. Він не мав сили будувати вежу, тому вона вже зовсім завалилася.
Пастушок сказав, що охоче до старому, аби йому дали щось поїсти. Дідусь розповів, що яянину ніхто не може догодити, бо тільки він сам усе найкраще знає й уміє.
Без звичайної їжі яяни обходяться, бо харчуються власним „я”. „Я” кожного із жителів країни таке невичерпне, що всі мешканці майже безсмертні. Дідусь запропонував хлопчикові взяти кельму для новоприбулих, та починати будівництво своєї вежі. Але пастушок не хотів стати яянином, тому спитав, як звідси вибратися.
Дід сказав, що є сім брам, через які можна вийти, сказавши слово “ти”. Але жоден із яян не може його вимовити.
Тоді пастушок взяв немічного дідуся собі на плечі й пішов до найближчої брами. Там вимовив чарівне слово й опинився серед рідних місць та скель. А за спиною в нього був не дід, а мішок із самоцвітами.