Леся Українка - українська поетеса, вродлива дівчина і просто сильна духом жінка. Я захоплююся її незламністю, силою волі. Варто лише згадати її важку боротьбу з хворобою, та не простою - туберкульозом. можливо, тепер це не така й смертельна хвороба, але на ті часи це було ще не дуже знайомо ні медикам, ні науковцям. Вона об'їздила багато країн та міст для боротьби за своє здоров'я і навіть життя, та, на жаль життя Лесі обірвалося на сорок другому році життя. ЇЇ поезії завжди були наповнені сенсом та головне бажанням жити. Кожна з них зачіпає за душу і ти мимоволі починаєш дякувати Богові за кожен день свого життя. Для мене Леся Українка - це приклад для наслідування. Варто тільки згадати рядки з її вірша :
Леся Українка - українська поетеса, вродлива дівчина і просто сильна духом жінка. Я захоплююся її незламністю, силою волі. Варто лише згадати її важку боротьбу з хворобою, та не простою - туберкульозом. можливо, тепер це не така й смертельна хвороба, але на ті часи це було ще не дуже знайомо ні медикам, ні науковцям. Вона об'їздила багато країн та міст для боротьби за своє здоров'я і навіть життя, та, на жаль життя Лесі обірвалося на сорок другому році життя. ЇЇ поезії завжди були наповнені сенсом та головне бажанням жити. Кожна з них зачіпає за душу і ти мимоволі починаєш дякувати Богові за кожен день свого життя. Для мене Леся Українка - це приклад для наслідування. Варто тільки згадати рядки з її вірша :
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
(Рядки лиш найголовніші виберете)