У світі є різні люди. Творчі та креативні, веселі та життєрадісні, але є і похмурі, повсякденні (буденні) та сірі. Таких людей згадано й у творі "Місце для Дракона".
Перед нами постають три героя: Дракон, Пустельник та король. Усі троє розкривають читачу людей, які мають свої думки та бачення. Дракон-це люди з "дитячою" душею, чимось схожі на "Дракона" Він не підпорядковується прописаним канонам, а творять свою долю, життя. Чимось це нагадує і людей з реального світу, які мають талант до чогось чи просто доброту у своїй душі, і готові ділитися з нею з усіма. Пустельник виступає у ролі навчителя. Він допомагає Дракону втілити його задуми та бажання. Хоч як би не здавались Драконові вподобання дивними, цей чоловік і надалі підтримує його. Такі люди, як Пустельним також є добрими і допомагають іншим безкорисливо. Проте, є король, якому не цікавий хтось інший, він поставив для себе мету і готовий зробити усе, щоб її здійснити. Для нього є основні життєві принципи яких треба дотримуватись. У реальному світі можна зустріти і таких ж "королів".
Основний конфлікт, який порушив письменник у творі, це несприйняття людей, таких як Дракон. Такі люди, як "король" добивають людей, які бажають творити, не підпорядковуватись під чиїсь уже прописані правила. Конфлікт-це протиріччя думак звичайних людей та людей з буденними баченнями. Творчих людей не сприймають, їх принижують, можуть кидати на низ, але вони і надалі борються. Проте, не всі настільки дужі, але їх душа завжди тиха, добра та щира...
Кожна людина має певні проблеми, коли вона знаходиться в суспільстві. Суспільство влаштоване таким чином, що в ньому завжди є місце для запеклої конкуренції. Економічна теорія впевнено говорить нам про те, що ресурси нашої планети обмежені, тоді як потреби людини кордонів просто-таки не мають. Саме з цієї причини люди і спільноти конкурують між собою постійно, намагаються отримати якісь вигоди для себе, тим самим позбавивши цих вигод інших людей і спільноти.
Приблизний приклад всьому сказаному вище було наведено авторів у його цікавому творі «Білий кінь Шептало». Красивий білий кінь по імені Шептало займався зовсім не властивою для себе справою – був звичайним тягловим конем. Як відомо, коні бувають різні, білі коні надзвичайно рідко використовуються для важкої роботи, до неї, як правило, залучають інших коней. Тим не менш, волею доль Шептало опинився в ситуації, де йому довелося виконувати дійсно важку роботу. Природно, Шептало не міг бути цим задоволений. З одного боку, він розумів, що тяжко працювати – це не його справа, з іншого боку, він змирився зі своєю долею. Втім, він розраховував хоча б на якусь повагу. А ось поваги до нього не було, адже коня навіть били незаслужено. Зрештою, тварина не витримала і просто втекла від своїх господарів. Правда, потім коню довелося повернутися через власне почуття підвищеної відповідальності.
Приклад цього коня може бути перенесений і на життя звичайних людей, які живуть серед нас. Є безліч людей, які змушені займатися справою, яка їм зовсім не подобається і не підходить. Такі люди викликають виключно жалість, тому що вони могли б стати дуже щасливими і успішними, якщо б займалися чимось іншим, більш цікавим і зручним для них. Через необхідність підлаштовуватися під такі несприятливі обставини вони фактично втрачають власну особистість, своє справжнє обличчя. Суспільство може зламати навіть саму цікавого і незвичайну людину, зробивши її такою як всі, слухняною і правильною з точки зору суспільства. Більш того, суспільство може внести в розум людини думку, що і їй самій потрібно зламати себе, підлаштуватися під весь світ, щоб потім стати ефективним. І навіть не для себе самого ефективним, а для суспільства. Яскравий приклад тому ми бачимо в образі коня Шептало, в розумі якого оселилася шкідлива думка про те, що йому потрібно повернутися до господаря, хоч кінь міг би вижити і без цього.
Людина втрачає свою особистість, коли вона ставить свої природні і благородні інтереси нижче яких-небудь інтересів суспільства. Людина повинна бути господарем свого життя, вона не повинен підпадати під вплив інших, адже нічого доброго з цього
Відповідь:
У світі є різні люди. Творчі та креативні, веселі та життєрадісні, але є і похмурі, повсякденні (буденні) та сірі. Таких людей згадано й у творі "Місце для Дракона".
Перед нами постають три героя: Дракон, Пустельник та король. Усі троє розкривають читачу людей, які мають свої думки та бачення. Дракон-це люди з "дитячою" душею, чимось схожі на "Дракона" Він не підпорядковується прописаним канонам, а творять свою долю, життя. Чимось це нагадує і людей з реального світу, які мають талант до чогось чи просто доброту у своїй душі, і готові ділитися з нею з усіма. Пустельник виступає у ролі навчителя. Він допомагає Дракону втілити його задуми та бажання. Хоч як би не здавались Драконові вподобання дивними, цей чоловік і надалі підтримує його. Такі люди, як Пустельним також є добрими і допомагають іншим безкорисливо. Проте, є король, якому не цікавий хтось інший, він поставив для себе мету і готовий зробити усе, щоб її здійснити. Для нього є основні життєві принципи яких треба дотримуватись. У реальному світі можна зустріти і таких ж "королів".
Основний конфлікт, який порушив письменник у творі, це несприйняття людей, таких як Дракон. Такі люди, як "король" добивають людей, які бажають творити, не підпорядковуватись під чиїсь уже прописані правила. Конфлікт-це протиріччя думак звичайних людей та людей з буденними баченнями. Творчих людей не сприймають, їх принижують, можуть кидати на низ, але вони і надалі борються. Проте, не всі настільки дужі, але їх душа завжди тиха, добра та щира...
Пояснення:
Відповідь:
Кожна людина має певні проблеми, коли вона знаходиться в суспільстві. Суспільство влаштоване таким чином, що в ньому завжди є місце для запеклої конкуренції. Економічна теорія впевнено говорить нам про те, що ресурси нашої планети обмежені, тоді як потреби людини кордонів просто-таки не мають. Саме з цієї причини люди і спільноти конкурують між собою постійно, намагаються отримати якісь вигоди для себе, тим самим позбавивши цих вигод інших людей і спільноти.
Приблизний приклад всьому сказаному вище було наведено авторів у його цікавому творі «Білий кінь Шептало». Красивий білий кінь по імені Шептало займався зовсім не властивою для себе справою – був звичайним тягловим конем. Як відомо, коні бувають різні, білі коні надзвичайно рідко використовуються для важкої роботи, до неї, як правило, залучають інших коней. Тим не менш, волею доль Шептало опинився в ситуації, де йому довелося виконувати дійсно важку роботу. Природно, Шептало не міг бути цим задоволений. З одного боку, він розумів, що тяжко працювати – це не його справа, з іншого боку, він змирився зі своєю долею. Втім, він розраховував хоча б на якусь повагу. А ось поваги до нього не було, адже коня навіть били незаслужено. Зрештою, тварина не витримала і просто втекла від своїх господарів. Правда, потім коню довелося повернутися через власне почуття підвищеної відповідальності.
Приклад цього коня може бути перенесений і на життя звичайних людей, які живуть серед нас. Є безліч людей, які змушені займатися справою, яка їм зовсім не подобається і не підходить. Такі люди викликають виключно жалість, тому що вони могли б стати дуже щасливими і успішними, якщо б займалися чимось іншим, більш цікавим і зручним для них. Через необхідність підлаштовуватися під такі несприятливі обставини вони фактично втрачають власну особистість, своє справжнє обличчя. Суспільство може зламати навіть саму цікавого і незвичайну людину, зробивши її такою як всі, слухняною і правильною з точки зору суспільства. Більш того, суспільство може внести в розум людини думку, що і їй самій потрібно зламати себе, підлаштуватися під весь світ, щоб потім стати ефективним. І навіть не для себе самого ефективним, а для суспільства. Яскравий приклад тому ми бачимо в образі коня Шептало, в розумі якого оселилася шкідлива думка про те, що йому потрібно повернутися до господаря, хоч кінь міг би вижити і без цього.
Людина втрачає свою особистість, коли вона ставить свої природні і благородні інтереси нижче яких-небудь інтересів суспільства. Людина повинна бути господарем свого життя, вона не повинен підпадати під вплив інших, адже нічого доброго з цього