відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;
позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;
вільна побудова твору;
підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість;
мальовничі сільські пейзажі;
розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;
інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Объяснение:
Ознаки сентименталізму в повісті “Маруся”: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.
Повість «Маруся» — взірець сентименталізму. У ній яскраво змальовано життя українського селянства, працю, побут і звичаї народу. Герої твору — селяни, прості люди, які є уособленням високих морально-етичних якостей.
Щоб розчулити читача, письменник звернувся до основних мовно-стилістичних засобів сентименталізму: ліризму, пестливих форм слів, змалювання чудових українських пейзажів, чутливих і ніжних натур, зворушливих драматичних ситуацій, народних обрядів та звичаїв.
I. Історична повість "Захар Беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії).
II. Протистояння героїв повісті — представників двох таборів (мирні жителі карпатського села Тухля і Захар Беркут — монгольські загарбники і зрадник боярин Тугар Вовк):
1. Головний герой повісті Захар Беркут (найстарший, найдосвідченіший у Тухлі; значення прізвища — волелюбний, мудрий птах; має великий життєвий досвід; відчуває власну відповідальність за долю рідної землі; на його боці — правда, любов, Бог, громада, навіть природа).
2. Боярин Тугар Вовк (хижа, пихата людина, має намір володіти землями Тухольщини і поневолити її людей, заради цього йде на зраду; від нього відмовляється навіть рідна дочка; він загинув разом з монголами; заслуговує на презирство).
3. Монгольський воєначальник Бурунда (лютий, жорстокий загарбник; звірячий характер виявляється у ставленні не тільки до мирних жителів, але й до своїх вояків; розум, сила, хоробрість послуговують злу, руйнуванню, смерті).
ІІІ. Утвердження всеперемагаючої сили народу (сила любові до рідної землі, мудрість, народна єдність — ось що допомагає вистояти у найстрашніші часи випробувань і лихоліть).
Визначальні риси сентименталізму:
відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;
позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;
вільна побудова твору;
підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість;
мальовничі сільські пейзажі;
розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;
інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Объяснение:
Ознаки сентименталізму в повісті “Маруся”: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.
Повість «Маруся» — взірець сентименталізму. У ній яскраво змальовано життя українського селянства, працю, побут і звичаї народу. Герої твору — селяни, прості люди, які є уособленням високих морально-етичних якостей.
Щоб розчулити читача, письменник звернувся до основних мовно-стилістичних засобів сентименталізму: ліризму, пестливих форм слів, змалювання чудових українських пейзажів, чутливих і ніжних натур, зворушливих драматичних ситуацій, народних обрядів та звичаїв.
Объяснение:
I. Історична повість "Захар Беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії).
II. Протистояння героїв повісті — представників двох таборів (мирні жителі карпатського села Тухля і Захар Беркут — монгольські загарбники і зрадник боярин Тугар Вовк):
1. Головний герой повісті Захар Беркут (найстарший, найдосвідченіший у Тухлі; значення прізвища — волелюбний, мудрий птах; має великий життєвий досвід; відчуває власну відповідальність за долю рідної землі; на його боці — правда, любов, Бог, громада, навіть природа).
2. Боярин Тугар Вовк (хижа, пихата людина, має намір володіти землями Тухольщини і поневолити її людей, заради цього йде на зраду; від нього відмовляється навіть рідна дочка; він загинув разом з монголами; заслуговує на презирство).
3. Монгольський воєначальник Бурунда (лютий, жорстокий загарбник; звірячий характер виявляється у ставленні не тільки до мирних жителів, але й до своїх вояків; розум, сила, хоробрість послуговують злу, руйнуванню, смерті).
ІІІ. Утвердження всеперемагаючої сили народу (сила любові до рідної землі, мудрість, народна єдність — ось що допомагає вистояти у найстрашніші часи випробувань і лихоліть).