1. Хто такий Богдан Хмельницький. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. 2. Подвиги Хмельницького. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. "Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди". "А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду". 3. Богдан б"ється з ляхами. Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...
Я прочитав багато народних дум, але найбільше мені сподобались ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї Вітчизни. Це думи про козака Голоту, а також Самійла Кішку. Мене захоплює весела вдача та сміливість козака Голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста Килій та перемагає у битві татарина.
Мені дуже подобається Самійло Кішка. Цей розумний і хоробрий козак має справжні риси воєначальника. Він наперед передбачає вчинки ворогів. І завдяки цьому ним організовано повстання на галері та набіг козаків на турків-яничар у Козлові.
Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.
2. Подвиги Хмельницького.
Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. "Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди". "А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду".
3. Богдан б"ється з ляхами.
Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...
Я прочитав багато народних дум, але найбільше мені сподобались ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї Вітчизни. Це думи про козака Голоту, а також Самійла Кішку. Мене захоплює весела вдача та сміливість козака Голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста Килій та перемагає у битві татарина.
Мені дуже подобається Самійло Кішка. Цей розумний і хоробрий козак має справжні риси воєначальника. Він наперед передбачає вчинки ворогів. І завдяки цьому ним організовано повстання на галері та набіг козаків на турків-яничар у Козлові.