Кожний школяр на протязі усього навчального року тільки тим і живе, що з нетерпінням очікує літні канікули, прекрасний час, коли не треба робити уроків і ходити до школи, а можна цілий день гуляти, їсти морозиво, купатися і отримувати задоволення від відпочинку на природі. Саме літо, найулюбленішу пору року усіх школярів, зобразив у своїй повісті «Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера» відомий український письменник Ярослав Стельмах. Це мій улюблений твір і я з задоволенням прочитала його кілька разів.
Героями цього твору є два шкільних друга Митько і Сергій. Після закінчення навчального року хлопці отримують завдання вчительки ботаніки зібрати колекцію комах. Скориставшись цим приводом, винахідливі товариші вмовили своїх батьків відпустити їх на канікули до села, де жила бабуся Митька. Батьки погодились не одразу, бо добре знали, якою вибуховою силою володіють приятелі разом. Та вагомими аргументами в бік відпочинку у селі стало завдання вчительки та двійки за незібрану колекцію.
На початку свого перебування у селі Митько та Сергій не дуже прагнуть збирати різноманітних комах, а намагаються увесь час присвятити лише забавкам, як це й повинні робити майбутні шестикласники, які старанно працювали увесь навчальний рік.
Ще по дорозі до бабусі друзі зустрічають старшокласника Васька на велосипеді, якого дуже розсмішили озброєні сачками хлопці. Побачивши приятелів, від нічого робити, Васько одразу вирішує пожартувати над хлопцями і спробувати їх налякати. Зустрівши Митька і Сергія на березі лісового озера, неподалік від якого їх оселила бабуся, Васько, здатний на незвичайні вигадки, розповідає хлопцям про страшну химеру, яка давно живе у цьому озері. І хоча оповідь старшокласника була досить підозрілою і мало правдоподібною, вона зацікавлює шукачів пригод Митька та Сергія. Тому, не вагаючись, друзі вирішують заночувати біля озера і з’ясувати, чи дійсно в ньому ховається невідоме чудовисько. Саме з цього моменту і починаються незвичайні пригоди хлопців, які відкривають справжнє полювання на химеру лісового озера.
Кожний школяр на протязі усього навчального року тільки тим і живе, що з нетерпінням очікує літні канікули, прекрасний час, коли не треба робити уроків і ходити до школи, а можна цілий день гуляти, їсти морозиво, купатися і отримувати задоволення від відпочинку на природі. Саме літо, найулюбленішу пору року усіх школярів, зобразив у своїй повісті «Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера» відомий український письменник Ярослав Стельмах. Це мій улюблений твір і я з задоволенням прочитала його кілька разів.
Героями цього твору є два шкільних друга Митько і Сергій. Після закінчення навчального року хлопці отримують завдання вчительки ботаніки зібрати колекцію комах. Скориставшись цим приводом, винахідливі товариші вмовили своїх батьків відпустити їх на канікули до села, де жила бабуся Митька. Батьки погодились не одразу, бо добре знали, якою вибуховою силою володіють приятелі разом. Та вагомими аргументами в бік відпочинку у селі стало завдання вчительки та двійки за незібрану колекцію.
На початку свого перебування у селі Митько та Сергій не дуже прагнуть збирати різноманітних комах, а намагаються увесь час присвятити лише забавкам, як це й повинні робити майбутні шестикласники, які старанно працювали увесь навчальний рік.
Ще по дорозі до бабусі друзі зустрічають старшокласника Васька на велосипеді, якого дуже розсмішили озброєні сачками хлопці. Побачивши приятелів, від нічого робити, Васько одразу вирішує пожартувати над хлопцями і спробувати їх налякати. Зустрівши Митька і Сергія на березі лісового озера, неподалік від якого їх оселила бабуся, Васько, здатний на незвичайні вигадки, розповідає хлопцям про страшну химеру, яка давно живе у цьому озері. І хоча оповідь старшокласника була досить підозрілою і мало правдоподібною, вона зацікавлює шукачів пригод Митька та Сергія. Тому, не вагаючись, друзі вирішують заночувати біля озера і з’ясувати, чи дійсно в ньому ховається невідоме чудовисько. Саме з цього моменту і починаються незвичайні пригоди хлопців, які відкривають справжнє полювання на химеру лісового озера.
Объяснение: