Сліпе прагнення до наживи - справжнє горе людей. І цьому існує багато літературних реальних прикладів. Згадаймо твір Карпенка-Карого "Сто тисяч", головним героєм якого є Калитка - жадібна на гроші людина. Він опинився під владою грошей, забувши про своїх рідних, нехтуючи здоров'ям своєї дружини, щастям власного сина. Хоча Калитка був досить забузпеченим, він пагнув більшого і навіть був готовий піти на протиправний обман, купивши фальшиві гроші... Що ж, доля покарала його, і безталанний селянин залишився взагалі ні з чим. Гроші однозначно руйнують людську душу - ось до якого висновку підводить нас автор твору. Стаючи метою нашого життя, вони відбирають його, і треба мати не аби яку силу волі для того, щоб не опинитися під владою грошей.
почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні.
з цього все і почалося. скільки не гортали календар — поблизу жодного нормального імені не виявилося. доля обділила башмачкіна з дня
появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. ім'я — батька. прізвище — батька. нікому не дано було знати, що акакій акакійович виявиться останньою, тупиковою гілкою свого фамільного древа. але це було вже запрограмоване: адже не даремно після хрещення "він заплакав і зробив
таку гримасу, наче передчував, що буде титулярним радником".
акакій акакійович — жертва цієї нерівної боротьби. але він ще й жертва власного характеру, точніше, безхарактерності. він дозволив собі бути жалюгідним. він працював над каліграфією, але не працював над собою і цим убивав себе
щодня протягом багатьох років.
гоголь співчуває своєму герою, вболіває за нього. але ж і сама людина, незважаючи на свою маленьку посаду, не повинна бути маленькою. він повинен завжди залишатися людиною.
Гроші однозначно руйнують людську душу - ось до якого висновку підводить нас автор твору. Стаючи метою нашого життя, вони відбирають його, і треба мати не аби яку силу волі для того, щоб не опинитися під владою грошей.
почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні.
з цього все і почалося. скільки не гортали календар — поблизу жодного нормального імені не виявилося. доля обділила башмачкіна з дня
появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. ім'я — батька. прізвище — батька. нікому не дано було знати, що акакій акакійович виявиться останньою, тупиковою гілкою свого фамільного древа. але це було вже запрограмоване: адже не даремно після хрещення "він заплакав і зробив
таку гримасу, наче передчував, що буде титулярним радником".
акакій акакійович — жертва цієї нерівної боротьби. але він ще й жертва власного характеру, точніше, безхарактерності. він дозволив собі бути жалюгідним. він працював над каліграфією, але не працював над собою і цим убивав себе
щодня протягом багатьох років.
гоголь співчуває своєму герою, вболіває за нього. але ж і сама людина, незважаючи на свою маленьку посаду, не повинна бути маленькою. він повинен завжди залишатися людиною.
если я тебе , отметь мой ответ как лучший! !