история нашего напрочь связана с историей нашего настоящего.
Наука история человеку нужна для понимания процессов и законов, по которым живет общество. Знать историю полезно, каждому, чтоб не повторять рас ошибок предшественников, суметь, сравнив ситуации, сориентироваться и найти правильное решение.
Также наука история очень понимать других людей: их исторически сложившиеся верования, традиции, привычки, взгляды. Даже мировоззрение и менталитет народов в целом.
История дает нам множество живых, готовых примеров причин и следствий, связей по типу «какие поступки и действия к чему приводят», примеров достижений и успехов.
Например, создание Чингисханом великолепно оснащенной, бое и дисциплинированной армии привело к завоеванию «половины мира», в том числе древнерусских земель. Одновременно с этим - е разрушению массы городов, гибели талантливых людей – ремесленников, ученых, художников средневековья.
Еще наука история дает много успешных примеров для подражания, которые вдохновляют и мотивируют современника, толкают его на новые свершения. История расставляет точки над «и»: она показывает, кто прав, а кто неправ. Вот еще один пример из истории. Многим россиянам известно имя их соотечественника, ученого-самоучки, основоположника теоретической космонавтики Константина Циолковского. Он, позже названный «отцом русских ракет», публиковал свои исследования в те годы (в конце 19-го века, точнее), когда о космонавтике почти никто из населения планеты и слыхом не слыхивал.
История в его лице дает отличный пример человека, усердно работавшего, будучи уверенным в своей правоте, несмотря на долгое полное отсутствие признания, опередившего свое время, заложившего фундамент для будущего, для нового развития общества.
В конце концов, история рассказывает нам массу интересного: любопытных фактов, загадочных событий, парадоксов, смешных и позитивных случаев, раскрывает тайны, передает бесценный опыт поколений любовь к знаниям уже влечет человека к изучению истории.
Цього року весна запізнилася. Уже так хотілося тепла, а сонячні промінці, хоч і виглядали з-за хмарок, та все ж не поспішали дарувати свої лагідні обійми. Лежав сніг. У березні ще були морози. Того ранку я йшов до школи повз озеро, вкрите кригою. Вітер проймав наскрізь, аж зводило зуби. У школі хлопці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Всі зраділи і вирішили, що після уроків побіжимо туди. І ось, лиш пролунав дзвоник з останнього уроку, ціла юрба дітлахів зібралася біля школи. Ми наввипередки бігли до озера. Кожен намагався бігти швидше, щоб першим побачити птахів, які обов’язково повинні принести весну. Прибігши, побачили знесилених птахів, що топталися на березі, сподіваючись знайти хоч якусь їжу.
Минали дні. Птахам нічого було їсти, і вони почали гинути. Тоді мешканці села вирішили до нещасним. Люди підгодовували їх, приносячи на берег їжу. І дорослі, й малі несли все, що могли їсти лелеки. Хто зерно, хто хліб... Більшість чорногузів наші односельці врятували.
Птахи, відпочивши, полетіли до своїх домівок, на старі гнізда.
Ø Визначити структуру тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього тексту?
ІV. Опрацювання пам’ятки до складання твору-оповідання
Объяснение:
история нашего напрочь связана с историей нашего настоящего.
Наука история человеку нужна для понимания процессов и законов, по которым живет общество. Знать историю полезно, каждому, чтоб не повторять рас ошибок предшественников, суметь, сравнив ситуации, сориентироваться и найти правильное решение.
Также наука история очень понимать других людей: их исторически сложившиеся верования, традиции, привычки, взгляды. Даже мировоззрение и менталитет народов в целом.
История дает нам множество живых, готовых примеров причин и следствий, связей по типу «какие поступки и действия к чему приводят», примеров достижений и успехов.
Например, создание Чингисханом великолепно оснащенной, бое и дисциплинированной армии привело к завоеванию «половины мира», в том числе древнерусских земель. Одновременно с этим - е разрушению массы городов, гибели талантливых людей – ремесленников, ученых, художников средневековья.
Еще наука история дает много успешных примеров для подражания, которые вдохновляют и мотивируют современника, толкают его на новые свершения. История расставляет точки над «и»: она показывает, кто прав, а кто неправ. Вот еще один пример из истории. Многим россиянам известно имя их соотечественника, ученого-самоучки, основоположника теоретической космонавтики Константина Циолковского. Он, позже названный «отцом русских ракет», публиковал свои исследования в те годы (в конце 19-го века, точнее), когда о космонавтике почти никто из населения планеты и слыхом не слыхивал.
История в его лице дает отличный пример человека, усердно работавшего, будучи уверенным в своей правоте, несмотря на долгое полное отсутствие признания, опередившего свое время, заложившего фундамент для будущего, для нового развития общества.
В конце концов, история рассказывает нам массу интересного: любопытных фактов, загадочных событий, парадоксов, смешных и позитивных случаев, раскрывает тайны, передает бесценный опыт поколений любовь к знаниям уже влечет человека к изучению истории.
Пізня весна
Цього року весна запізнилася. Уже так хотілося тепла, а сонячні промінці, хоч і виглядали з-за хмарок, та все ж не поспішали дарувати свої лагідні обійми. Лежав сніг. У березні ще були морози. Того ранку я йшов до школи повз озеро, вкрите кригою. Вітер проймав наскрізь, аж зводило зуби. У школі хлопці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Всі зраділи і вирішили, що після уроків побіжимо туди. І ось, лиш пролунав дзвоник з останнього уроку, ціла юрба дітлахів зібралася біля школи. Ми наввипередки бігли до озера. Кожен намагався бігти швидше, щоб першим побачити птахів, які обов’язково повинні принести весну. Прибігши, побачили знесилених птахів, що топталися на березі, сподіваючись знайти хоч якусь їжу.
Минали дні. Птахам нічого було їсти, і вони почали гинути. Тоді мешканці села вирішили до нещасним. Люди підгодовували їх, приносячи на берег їжу. І дорослі, й малі несли все, що могли їсти лелеки. Хто зерно, хто хліб... Більшість чорногузів наші односельці врятували.
Птахи, відпочивши, полетіли до своїх домівок, на старі гнізда.
Ø Визначити структуру тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього тексту?
ІV. Опрацювання пам’ятки до складання твору-оповідання
План:
1. Березневі морози.
2. Повернення з вирію лелек.
3. Пташиний голод.
4. Порятунок чорногузів.
5. Повернення птахів до своїх домівок.