В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Твір-роздум на тему "без дружби життя неповноцінне" за твором "шпага славка беркути"

Показать ответ
Ответ:
arinapretty
arinapretty
01.03.2020 10:51

Відповідь:

Ілюстрація описує епізлд, коли Вітька з Федьком прийшли співати серенаду під вікна Галі, але виявилось, що то хата баби Хіврі. Ілюстрація є не дуже вдалою, адже окрім того, що Федько був "маленький товстий і флегматичний", то й баба Хівря не підходила до хлопців, а все говорила з хати:

Раптом почувся хриплий крик:

— І яка вона трясця виє серед ночі під хатою?! А бодай йому позакладало

Прожогом кинувся собака і зайшовся таким несамовитим гарчанням, що Вітьку й Федька наче вітром здуло. Вони тільки полопотіли холошами... Аж біля Фединої хати отямились і довго відхекувались та прислухались до собачого гавкоту, що здійнявся в селі...

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Karinanika1
Karinanika1
07.06.2023 19:14

Шевченка знають усі. Його поезії з дитинства увійшли в життя кожної родини. Тому виділити щось "найкраще" з його творчості я вважаю неможливим. Просто на мене найбільше враження справила поема "Наймичка". Я навіть знаю, чому саме: моя бабуся за трагічних обставин втратила колись дитину. В нашій сім'ї про це не згадують, але знають, що такого горя зазнала наша рідна бабуся.

І втрата власної дитини — це для мене і заборонена, і страшна, і пекуча тема. А її порушує Т. Г. Шевченко у своїй поемі. Тут мати не зовсім втратила свого синочка — вона змушена була підкинути його. А сама пішла в наймички туди, де її дитину визнали за свою. Ганна жила поруч з нею, щодня бачила її і спілкувалася з рідною кровинкою, не маючи змоги сказати правди. Ганна дочасно згоріла, не винісши такої кари, яку їй послала доля. Адже її син називає мамою іншу жінку. Вона бачить, як виростає, стає гарною, доброю людиною її син. Вона нарешті доживає й до онука, а він теж не її!

Страшну таємницю все життя ховала в собі Ганна, вбачаючи свою провину в тому, що народила сина без батька. І, вмираючи, вона видихнула:

"Прости мене, мій синочку!

Я... я твоя мати".

Так дізнався дорослий, зрілий чоловік Марко про трагічну долю рідної матері. Так трагічно закінчується моя улюблена поема великого Кобзаря.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота