А Пейзажні описи у поемі «Катерина» введені, щоб поглибити психологічний стан героїні. Наприклад, опис нічного лісу (Кричать сови, спить діброва...) підсилює стан тривоги, внутрішньої спустошеності, у якому перебуває Катерина, коли, вигнана батьками, блукає сама, шукаючи москаля, що кинув її. В Поема «Сон» (1844) має таке авторське жанрове визначення як комедія. Сам Шевченко зазначив про це в підзаголовку, маючи на увазі сатиричний підтекст твору. Д На початку поеми «Кавказ» Т. Шевченка використав з античної міфології образ Прометея. Про це свідчать рядки другої строфи: "Споконвіку Прометея там орел карає". Образ Прометея символізує незламність, незнищенність людського духу й прагнення до свободи.
«Блакитна панна» відкриває цикл «Гротески», який складається із десяти поезій. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Літературний рід: лірика. Жанр: вірш. Вид лірики: пейзажна (весняні настрої). Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, І Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески.Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Блакитна Панна - Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгожданна, нездоланна… Ось вона — Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля — Вся земля Їй виспівує: «Осанна!» А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на пелюстках, На квітках Променистою росою. І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні
В Поема «Сон» (1844) має таке авторське жанрове визначення як комедія. Сам Шевченко зазначив про це в підзаголовку, маючи на увазі сатиричний підтекст твору.
Д На початку поеми «Кавказ» Т. Шевченка використав з античної міфології образ Прометея. Про це свідчать рядки другої строфи: "Споконвіку Прометея там орел карає". Образ Прометея символізує незламність, незнищенність людського духу й прагнення до свободи.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна (весняні настрої).
Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
І Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні Голосні
І сплітаються в гротески.Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Блакитна Панна
-
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!» А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою. І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні