Григорій Тютюнник створив у повісті "Климко" ідеал людини і втілив його у сирітську душу головного героя. Климко сміливий і добрий, на своєму шляху він зустрічає багато людей і всі вони отримали часточку його душі і доброти. З самого малечку він самостійно долав всі труднощі, що посилала йому доля. Але війна, нещадна і безжальна, спочатку забира в свої обійми його близьких, а потім і самого хлопчика. Я вважаю: автор вирішив, що наприкінці повісті маленький герой повинен загинути, тому що війна безжальна і цим прийомм він хотів показати її несправидливість.