Твір роздум на тему чому треба оберігати природу за планом 1.людина частина землі 2.зневага на природу 3.людина потрібна природі 4.ми не повинні псувати природу максимум сколько есть
Село находилось на правом берегу реки Самары , недалеко от Днепра . Оно ничем не отличалось от других, не гордился хоромами , ибо это страшные времена татарских набегов на Украину , и никто не был уверен в завтрашнем дне. В жил славный казацкий род Судаков . На то время в семье были семидесятилетний дед Андрей , сын Степан с женой Палажкой , дети - пятнадцатилетний Павел и тринадцатилетняя Анна . Старший брат Петр уже пошел на Запорожье . Дед приучал Павлика к рыцарскому ремеслу - ездить на лошади , бросать копье и аркан , стрелять из лука , орудовать саблей , рассказывал об обычаях казаков и их приключения . Павлуша многое научил и сестру Анну , а та защищала брата перед родителями. Однажды в воскресенье вечером дед Андрей почувствовал странное беспокойство . А ночью церковный колокол забил тревогу. В село ворвались татары , зажгли дома , стали ловить девушек и парней . Крестьяне защищались , как могли, но пали под ножами татар , среди них дед и мать Павлика . Анну и отца нападавшие захватили в плен. Павлика ударили по голове , когда он бросился защищать сестру. Очнувшись , парень отвязал татарского коня , выскочил за ограждение и помчался в степь. Вдогонку ему полетели стрелы и одна ранила . 2 Бескрайней степи. Свиридова могила - условное место сбора казаков , сторожевой пост . Часовой Семен Непорадный - первый силач на Сечи - удивился , увидев утром зарево на западе . Потом понял , что это далеко пожар , и увидел , как мчится к нему мальчик на татарском коне. На берегу обессиленный всадник упал . Это был Павлуша . Семен вынул стрелу , промыл рану и уложил парня . Припинаючы коня , заметил , что седло слишком трудное и нашел червонцы . Вот приехали казаки. Непорадный рассказал им о ребенке и сожженную Один из казаков , Петр Судак , узнал своего брата. Дед Панас перевязал Павлусе рану и дал зелье .
Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво: Мабуть, благодатная хвиля надходить... Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари – плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить... Гримить! На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))
В жил славный казацкий род Судаков . На то время в семье были семидесятилетний дед Андрей , сын Степан с женой Палажкой , дети - пятнадцатилетний Павел и тринадцатилетняя Анна . Старший брат Петр уже пошел на Запорожье .
Дед приучал Павлика к рыцарскому ремеслу - ездить на лошади , бросать копье и аркан , стрелять из лука , орудовать саблей , рассказывал об обычаях казаков и их приключения . Павлуша многое научил и сестру Анну , а та защищала брата перед родителями.
Однажды в воскресенье вечером дед Андрей почувствовал странное беспокойство . А ночью церковный колокол забил тревогу. В село ворвались татары , зажгли дома , стали ловить девушек и парней . Крестьяне защищались , как могли, но пали под ножами татар , среди них дед и мать Павлика . Анну и отца нападавшие захватили в плен. Павлика ударили по голове , когда он бросился защищать сестру. Очнувшись , парень отвязал татарского коня , выскочил за ограждение и помчался в степь. Вдогонку ему полетели стрелы и одна ранила .
2
Бескрайней степи. Свиридова могила - условное место сбора казаков , сторожевой пост .
Часовой Семен Непорадный - первый силач на Сечи - удивился , увидев утром зарево на западе . Потом понял , что это далеко пожар , и увидел , как мчится к нему мальчик на татарском коне. На берегу обессиленный всадник упал . Это был Павлуша .
Семен вынул стрелу , промыл рану и уложил парня . Припинаючы коня , заметил , что седло слишком трудное и нашел червонцы . Вот приехали казаки. Непорадный рассказал им о ребенке и сожженную Один из казаков , Петр Судак , узнал своего брата. Дед Панас перевязал Павлусе рану и дал зелье .
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))