Твір "За сестрою" Який подарунок виготовив дідусь Дем'ян своєму онукові? Порівняйте з тими подарунками, що тепер зазвичай дарують дітям. Який має більшу цінність?

Книга дає нам знання, учить жити. Лише за до книги ми можемо відкрити для себе нові світи, поринути у думки автора і знайти відповіді на багато питань. Я дуже люблю читати. Однією з моїх улюблених книжок є "Не час для драконів" Сергія Лукьянека. Це чудова фантастична історія про подорож двох друзів до чарівної країни, яка була завжди поруч, але люди за своїми клопотами просто не помічали її. На прикладі головних героїв ми вчимося добру і дружбі. Саме вони є втіленням милосердності і відваги. Ще важливою якістю книжки є те, що вона містить безліч цікавих і корисних фактів, що стали мені у нагоді в повсякденному житті. Я дуже рекомендую вам прочитати цю книжку. Ви обов"язково отримаєте безліч вражень.

5 мин назад такое же делал

Объяснение:

СЕЛО ПОГОНЯ

Було це в давні часи. Напали якось на українське село татари. Загинули в бою всі чоловіки. Жінки з дітьми та літні люди кинулися в степ. Погналися вороги за ними.

Не одну й не дві години тривала погоня. Заморилися люди, почали падати під ноги татарським коням. Нападники прив’язували нещасних до сідел, щоб гнати в неволю.

Раптом назустріч вершникам кинулась дівчина. Зірвала вона з чорної коси блакитну стрічку й кинула коням під ноги. Враз зробилася зі стрічки ріка.

У дівчину полетіли гострі стріли, вп’ялися вони в дівоче тіло. Впала дівчина на зеленому березі річки.

Заїхали вершники у воду. Огорнула їх швидка течія, а мулисте дно затягло під воду. Жоден з них не виїхав на протилежний берег, і жоден не повернувся назад.

Тут люди свою рятівницю й поховали. Не повернулися вони до свого села, яке спалили татари. Оселилися над річкою, а нове село назвали Погонею.