Скільки у селі пам’ятають Івана Дідуха, у нього завжди була одна конячина, якою селянин оброблював горб, що залишився йому у спадок від батька. Незрозуміло було, хто з них більше тягне плуга — Іван чи коняка, але чоловік ніколи не кричав на худобину. У селі Івана всі називали Переломаним, тому що на горбі його колись продули вітри, звідтоді в нього болить поперек. Все життя гарував Іван навколо свого горба, завозив на нього гній, забивав кілля, щоб весняні води не змивали ґрунт. Тепер же в Івана повна хата гостей, зібралося все село. Чоловік частує їх, але сумне те частування. Думав він закликати людей на весілля сина, та сталося інакше. Розумні та освічені сини почули з якогось листа про Канаду й почали вмовляти матір. Якби не вони, ніколи не покинув би селянин свого села. З сусідами він згадує молоді літа, парубкування, важку роботу, все життя, яке пройшло тут. Свариться на жінку, що вона плаче, тому що йому самому дуже сумно. Іван просить односельчан справити молитву за ними і розповідає, що поставив на горбі камінний хрест із їхніми іменами. Нехай кожного року під час освячення землі вони не забувають освятити і його горб. Іванові важко розлучатися з усім селом, людьми, але найбільше сумує він за тим горбом, всім своїм життям, витраченим на цю неблагодатну землю. Залишаючи рідну хату, Іван показує жінці на хрест і говорить, що виряджаються вони на нову могилу.
У селі Івана всі називали Переломаним, тому що на горбі його колись продули вітри, звідтоді в нього болить поперек.
Все життя гарував Іван навколо свого горба, завозив на нього гній, забивав кілля, щоб весняні води не змивали ґрунт.
Тепер же в Івана повна хата гостей, зібралося все село. Чоловік частує їх, але сумне те частування. Думав він закликати людей на весілля сина, та сталося інакше. Розумні та освічені сини почули з якогось листа про Канаду й почали вмовляти матір. Якби не вони, ніколи не покинув би селянин свого села.
З сусідами він згадує молоді літа, парубкування, важку роботу, все життя, яке пройшло тут. Свариться на жінку, що вона плаче, тому що йому самому дуже сумно.
Іван просить односельчан справити молитву за ними і розповідає, що поставив на горбі камінний хрест із їхніми іменами. Нехай кожного року під час освячення землі вони не забувають освятити і його горб. Іванові важко розлучатися з усім селом, людьми, але найбільше сумує він за тим горбом, всім своїм життям, витраченим на цю неблагодатну землю.
Залишаючи рідну хату, Іван показує жінці на хрест і говорить, що виряджаються вони на нову могилу.
Прочитавши опис циганського висілка на початку у частини повісті, прокоментуйте засоби зображення хаток.
5. Який іб придумала Соломія, щоб сповістити Остапа про їхній напад на турецький човен?
6. Чому, на вашу думку, М. Коцюбинський для опису сцени смерті Соломії використав неповні речення й крапки?
7. Які якості має Іван Котигорошок? За що йому симпатизуе читач?
8. З якою метою М. Коцюбинський увів у повість епілог? Прокоментуйте останне речення епілогу.
9. Прокоментуйте назву повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
10. Яка головна ідея повісті «Дорогою ціною»?
11. Визначте сюжетні елементи повісті «Дорогою ціною».
12. Прокоментуйте вибір кольорів для ілюстрацій до повісті «Дорогою ціною».