Твiр "сто тисяч". заполните . дуже вразило у цьому творi мне вражаєір цікавий тим ,що і запам'ятався є стверджується творі порушується питання мистецька особистіість діапазон,майстер чудово пода

Життя буде цікавішим, коли поруч і друг (за повістю Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»)

Літо. Довгоочікувані канікули. Двом друзям, Митьку та Сергію, літо провіщало чимало цікавого. Адже вони вирішили провести його разом у бабусі Митька. Село мало таку затишну, таку домашню назву — «Юрківка». Якби ще до від'їзду в Юрківку хлопцям хтось сказав би, що замість того, щоб відпочивати, бити байдики, грати та купатися у річці чи ставку, вони стануть завсідниками сільської бібліотеки і читатимуть жадібно книжки, вони нікому не повірили б: не вистачало ще літо псувати на читання — вони не дуже полюбляли книжки. Але друзі почати у Юрківці читати не просто книжки — а книжки, які стосуються наукових досліджень у галузі живої природи. А викликало живе зацікавлення хлопчиків до бібліотечних скарбниць незвичайне лісове озеро поблизу Юрківки.

Хлопці дізнатися від чотирнадцятирічного Василя, який також приїхав до Юрківки. відпочивати, що в лісовому озері оселилася якась страшенна істота. Вона лякає мешканців села, і купатися в цьому озері, як виявилося, дуже небезпечно. Може, це чудовисько подібне до Лохнесського? Те озеро у Шотландії — Лох-Несс зветься — далеко-далеко від Юрківки, за кордоном, але ж звідки у Юрківці, українському селі, його родичі? Ось і вирішили хлопці вистежити та сфотографувати таємничого мешканця сільського озера. Друзі оселилися в курені, який і будувати не треба було: він уже був кимось збудований неподалік від озера. Може, рибалками?..

Хлопці, мешкаючи в курені, час від часу знаходили ознаки присутності Химери. Це були і величезні сліди на піску, і пір'я розірваного птаха — можливо, це було місце, де чудовисько влаштувало собі їдальню. Сергій та Митько вирішили зробити принаду для нього. А ще Сергій запропонував товаришу дати ім'я цій химері. Але яке? Сергій назвав її на честь свого друга — Митькозавром. Спочатку Митько виявив скромність і відмовився від такої честі, а потім погодився. Друзі вже уявляли собі, яка буде сенсація в науковому світі, як здивується вчителька ботаніки, коли виявиться, що вони стали першовідкривачами Митькозавра із Юрківки.

Узимку люди до рибам. Вони прорубують у водоймах ополонки. По-перше, для дихання всім живим організмам потрібен кисень. По-друге, свіжому повітрю важко пробитися до води крізь товстий шар криги. А через ці маленькі віконечка, зможе постійно надходити кисень. По-третє, тоді не загинуть водні мешканці. По-четверте, водойма залишиться багатою на рибу.
Ось чому взимку можна і треба допомагати рибам.



Узимку поверхню водойми сковує міцний шар криги. Щоб до рибам, люди прорубують ополонки. Усім відомо, що для дихання живим організмам потрібен кисень. А свіжому повітрю важко пробитися до води крізь товстий лід. Саме через ці маленькі віконечка, зможе постійно надходити кисень. Тоді не загинуть водні мешканці. Водойма залишиться багатою на рибу.
Ось чому взимку можна і треба допомагати рибам.



Для чого взимку треба допомагати рибам? Відомо, що для дихання живим організмам потрібен кисень. У зимову пору поверхню води сковує міцний шар криги. Люди прорубують ополонки. Вони потрібні, щоб до рибі. Свіжому повітрю важко пробитися до води крізь товстий лід. Саме через ці маленькі віконечка, зможе постійно надходити кисень. Тоді не загинуть водні мешканці. Водойма залишиться багатою на рибу.
Ось чому взимку люди допомагають рибам.



Взимку воду на поверхні водойми сковує міцний шар криги. Повітрю важко пробитися крізь лід, тому зменшується кисень у воді. Риба може загинути. Саме о цій порі їй потрібна до людей. Прорубані ними ополонки стають віконечками крізь які постійно надходить кисень. Тепер водойма залишиться багатою на рибу.
Ось чому взимку треба допомагати рибам.