Творчість Олега Ольжича, Олени Теліги, Олександра Гавроша, Андрія Малишка
1. Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
а) Михайла Стельмаха;
б) Івана Франка;
в) Олександра Олеся;
г) Андрія Чайковського.
2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
а) родина;
б) життя у його найяскравіших проявах;
в) здоров’я;
г) матеріальний добробут.
3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
а) босоногої дівчинки;
б) вітрогона-хлопчини;
в) пташки;
г) квітки.
4. Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?
а) ставати до бою за Україну;
б) не боятися своїх почуттів;
в) діяти, а не кидати слова на вітер;
г) не забувати про Бога.
5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру?
а) боротьба;
б) бокс;
в) легка атлетика;
г) важка атлетика.
6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?
а) Мілка;
б) Фандіго;
в) Піня;
г) Пандорський.
7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?
…І засмучені очі хороші блакитні твої.
а) епітет;
б) метафора;
в) порівняння;
г) персоніфікація.
8. Який вірш Андрія Малишка є своєрідною присвятою людині, що робить значний внесок у формування особистості кожної людини?
а) «Пісня про рушник»;
б) «Чому, сказати, й сам не знаю…»;
в) «Вчителька»;
г) «Сучасникам».
9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.
1. «Захочеш – і будеш…».
2. «Пломінний день».
3. «Пісня про рушник».
4. «Чому, сказати, й сам не знаю…».
а) Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль…
б) Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням твердість каміння.
в) Господь багатий нас благословив дарами,
Що нікому не одняти…
г) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї…
д) Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на до кликать…
10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1. Міха Голий.
2. Аделія.
3. Піня.
4. Велет.
а) найсильніша людина Японії;
б) вуличний борець, якого переміг Іван;
в) власниця цирку;
г) товариш Івана, сторож у цирку;
д) карлик.
11. Визначте ідею вірша Олени Теліги «Радість».
12. Як Іванові Силі вдалося стати професійним спортсменом та учнем доктора Брякуса?
13. У чому полягає важливість рідного дому у формуванні особистості дитини (за віршем Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»)
Бачиш ти - оця діброва,
Поле, небо, син море
Це моє багатство - господарство і розкішне, і просторе.
Але не здатний Бертольд зрозуміти цих слів, бо для нього «таємний світ небесний» нічого не вартий у порівнянні з красивим замком або з графством. Лицар дивується, коли бачить великий вплив слова поета на молодь, він навіть вбачає в цьому якесь чаклунство. Минув час, і Бертольд відправляється в походи завойовувати чужі міста. Його військо супроводжує пісня про рідний край, який завжди в серці, якого ще більше безкорисливо любити вчить нас далека розлука. З уявною зв'язком з рідним краєм воїни сміливо йдуть на приступ замків і фортець. Щасливий і сп'янілий від перемог, лицар не чує тих пісень, думаючи про власну перемогу. І коли щастя відвернулося від нього і у війську почалися чвари та незгоди, Бертольда рятує глузлива пісня військових співаків про недбале воїна, який повертався додому живий і неушкоджений, так як мав у вигляді талісмана мудре пропозицію: «Удирай, поки здоровий!» Ця пісня повернула їм відвагу, а з нею і перемогу в бою. Перемогла не відвага Бертольда, перемогло слово поета з дивною, ніби, справді, ворожою силою. Отже своїм воєнним щастям вельможа зобов'язаний поетові.Коли Бертольд пропонує художнику високу, на думку пана, честь - стати придворним поетом, жити у нього в замку, бути в пошані, добробут і славу, поет з посмішкою на вустах відкидає це за
Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду.
Якщо ними увенчаюсь,
То поетом вже не буду.
Так вирішує Леся Українка питання про незалежність мистецтва від золотого мішка, про свободу творчості художника, який повинен виражати думи і прагнення рідного народу, підтримати його в боротьбі за волю і щастя.