Творчість В. Сосюри, В. Голобородька, В.Підпалого Тести
1. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:
а) гіпербола;
б) анафора;
в) антитеза;
г) епітет.
2. Україну В.Сосюра називає:
а) могутньою;
б) великою;
в) радісною;
г) вишневою.
3. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:
а) експозицією;
б) кульмінацію;
в) зав’язкою;
г) розв’язкою.
4. Жанр лірики «Васильки»:
а) інтимна;
б) пейзажна;
в) філософська;
г) громадянська.
5. У невідомий час летять( поезія « Васильки»):
а) незабутні роки;
б) щасливі хвилини;
в) хмарки;
г) журавлі.
6. Другий, невідомий час буде сповнений ( поезія « Васильки») :
а) радістю;
б) привітом;
в) бадьористю;
г) золотом.
7.8.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»
1. Епітети
2. Порівняння
3. Інверсія
4. Метафори
5. Фразеологізм
6. Анафора
А. невеличка (річка), рудобокі (корови)
Б. як птах, як річка, як гніздо
В. вплетена річка невеличка
Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете
Д. весь до нитки
Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається
9.10. Доведіть, що мова — це засіб спілкування. Як В. Голобородько ставиться до мови у своїй поезії?( 3 речення).
11. 12.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»
1. Епітети
2. Порівняння
3. Інверсія
4. Метафори
5. Фразеологізм
6. Анафора
А. невеличка (річка), рудобокі (корови)
Б. як птах, як річка, як гніздо
В. вплетена річка невеличка
Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете
Д. весь до нитки
Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається
13 век в живописной долине, со всех сторон защищенными горами, находилось карпатское село Тухля. В нем был свободолюбивый народ, который никогда не знал ничьей власти. Именно в эти края боярин Тугар Волк, которому все близлежащие земли были дарованы князем Данилой. Чтобы отметить это значимое событие, Тугар со своими друзьями-боярами решил устроить медвежью охоту. Среди проводников вельмож оказался Максим Беркут – сын тухольского старейшины.
На охоту отправилась и дочь Волка – невероятно смелая и отважная красавица Мирослава. Провалившись в берлогу, она чуть было не стала жертвой разъяренной медведицы, однако Максиму удалось девушку от верной гибели. Между молодыми людьми вспыхнула искорка взаимного чувства.
Тугар Волк был недоволен тем, что дочери обязан простому мужику – смерду. Максим, не догадываясь о мыслях боярина, пригласил его на «копу» – общественный сход, на котором местные жители во главе с его отцом планировали решить все насущные вопросы. Тут же он попросил у Волка руки Мирославы, но в ответ получил гневный отказ.
Прибыв на вече со своей дружиной, Тугар Волк узнал от Захара Беркута – всеми уважаемого девяностолетнего старика, что тухольцы не согласны признать власть князя. Чтобы напугать их, боярин стал рассказывать о страшной жестокости монголо-татар, от которых может защитить лишь княжеское войско. Один из тухольцев надерзил Волку, и тот сразу же убил его. Общество поставило боярину условие – в течение трех дней навсегда покинуть Тухлю.
Мирослава случайно узнала, что ее отец – предатель, состоящий в сговоре с монголами. Он планировал отомстить свободолюбивым тухольцам, направив на них монгольские отряды. Возмущенная низостью отца, девушка поспешила в Тухлю, чтобы предупредить местных жителей о грозящей им опасности. Однако она не успела – Тугар с монголами уже напал на мирную общину. В этой битве многие тухольцы были убиты, а Максим оказался в плену.
С Мирославы Максим передал отцу свой план общины. Он предложил жителям спрятать свое добро в укромном месте, перегородить спускающуюся с гор реку и впустить врагов в долину. Захар Беркут сделал все так, как сказал сын, и вскоре монголы во главе с Тугаром оказались в смертельной ловушке – долина быстро заполнилась водой, и вражеское войско было уничтожено.
Перед смертью старик Захар Беркут успел благословить Максима и Мирославу и произнести мудрые слова о том, что только в единстве заключена сила народа.
Объяснение:
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Объяснение: