Творче завдання. Підтвердити чи с тезу :" Стихія й порив юрби не творять державу, їм властива мінливість,непередбачуваність "( на основі творів " По дорозі в казку ", "Мойсей ",до 10 речень)
(народився 1939 року) Народився на Львiвщинi. Навчався у Львiвському унiверситетi. Переслiдувався радянською владою “за антирадянську агiтацiю i пропаганду”, покарання вiдбував на Уралi та в Забайкаллi. Повернувся до Львова у 1981 роцi. Перша книжка поезiй “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966роцi, наступнi твори письменника тривалий час були вiдомi iз “самвидаву” i тiльки у 1991 роцi виданi за кордоном удвох томах: “Пробуджена муза” та “Невольнича муза”. У тому ж таки 1991 роцi в Украïнi з’явилася книжка вибраного “Тринадцять аналогiй”, за яку автора удостоєно Нацiональноï премiï Украïни iменi Т. Г. Шевченка. Остання книжка “Слово триваюче” (1997). У доробку письменника є книжки i для дiтей: “Книжечка для Дзвiнки” (1991). Якi почуття викликала в мене поезiя “Писанка” I. Калинця Поезiя Iгоря Калинця надзвичайно яскрава i самобутня. У нiй пульсує i промениться нацiональний дух, вона випоєна живлющими соками рiдноï землi. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неï торкаються вiршi цього поета. У нихЇ пам’ять нашоï iсторiï та роду, украïнська духовна спадщина. У них живуть воєдино злитi язичництво i християнство. Коли я читала поезiю I. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промiннi. Було таке вiдчуття, що це я сама перед святим Великоднем стежу, якВиводить мама дивним писачком По бiлому яйцi восковi взори. Мандрує писанка по мисочках Iз цибулинним золотим узваром. I вже не простi писанки лежать перед моïми очима, а “яснi сонця”, схожi на “дивовижний свiт”. Таким вiн може бути тiльки в дитинствi, коли все здається чарiвним: …буяють буйно квiти у росi, оленi бродять в березневiм соцi. Може, це навiяно символом самоï писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового циклу життя, його “дитинство”. Тож дитинство i писанка, менi здається, дуже близькi мiж собою своєю духовнiстю. Тому так бентежить цей вiрш i примушує прочитати його не один раз. Але мене найбiльше вразив образ матерi, яка дала життя поетовi. З ïï рук у “Писанцi” виходять народженi ïï талантом “згустки сонця”. I раптом я зрозумiла: мати Ї це початок усього на землi. Вона народжує людину, запалює в нiй чистий вогонь духовностi i краси. Тiєï святоï писанковоï краси, яку оспiвав i возвеличив у своïй поезiï Iгор Калинець. Менi назавжди закарбується у пам’ятi казковий символ: “яснi сонця” Ї писанки у натруджених маминих долонях.
До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником. Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок). Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і була прихильно зустрінута критикою. За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза». Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові в 1997 р. У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві в 1991 році. Дзвінка — це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця — відома українська поетеса Ірина Калинець. У поезії «Писанки» поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини — мами. А в першій книжечці для Дзвінки — «Дивосвіт» — автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї. Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.
Народився на Львiвщинi. Навчався у Львiвському унiверситетi. Переслiдувався
радянською владою “за антирадянську агiтацiю i пропаганду”, покарання вiдбував на
Уралi та в Забайкаллi. Повернувся до Львова у 1981 роцi.
Перша книжка поезiй “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966роцi, наступнi твори
письменника тривалий час були вiдомi iз “самвидаву” i тiльки у 1991 роцi виданi за
кордоном удвох томах: “Пробуджена муза” та “Невольнича муза”. У тому ж таки 1991
роцi в Украïнi з’явилася книжка вибраного “Тринадцять аналогiй”, за яку
автора удостоєно Нацiональноï премiï Украïни iменi Т. Г. Шевченка.
Остання книжка “Слово триваюче” (1997). У доробку письменника є книжки i для
дiтей: “Книжечка для Дзвiнки” (1991).
Якi почуття викликала в мене поезiя “Писанка” I. Калинця
Поезiя Iгоря Калинця надзвичайно яскрава i самобутня. У нiй пульсує i промениться
нацiональний дух, вона випоєна живлющими соками рiдноï землi. Душа просто не
може залишатися байдужою, коли до неï торкаються вiршi цього поета. У нихЇ пам’ять нашоï iсторiï та роду, украïнська духовна спадщина. У них
живуть воєдино злитi язичництво i християнство.
Коли я читала поезiю I. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому
промiннi. Було таке вiдчуття, що це я сама перед святим Великоднем стежу, якВиводить мама дивним писачком
По бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
Iз цибулинним золотим узваром.
I вже не простi писанки лежать перед моïми очима, а “яснi сонця”, схожi на
“дивовижний свiт”. Таким вiн може бути тiльки в дитинствi, коли все здається
чарiвним:
…буяють буйно квiти у росi,
оленi бродять в березневiм соцi.
Може, це навiяно символом самоï писанки, бо вона означає пробудження природи,
початок нового циклу життя, його “дитинство”. Тож дитинство i писанка, менi
здається, дуже близькi мiж собою своєю духовнiстю. Тому так бентежить цей вiрш i
примушує прочитати його не один раз.
Але мене найбiльше вразив образ матерi, яка дала життя поетовi. З ïï рук
у “Писанцi” виходять народженi ïï талантом “згустки сонця”. I раптом я
зрозумiла: мати
Ї це початок усього на землi. Вона народжує людину, запалює в нiй чистий вогонь
духовностi i краси. Тiєï святоï писанковоï краси, яку оспiвав i
возвеличив у своïй поезiï Iгор Калинець. Менi назавжди закарбується у
пам’ятi казковий символ: “яснi сонця”
Ї писанки у натруджених маминих долонях.
Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником.
Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок).
Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і була прихильно зустрінута критикою.
За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза».
Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові в 1997 р.
У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві в 1991 році. Дзвінка — це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця — відома українська поетеса Ірина Калинець.
У поезії «Писанки» поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини — мами. А в першій книжечці для Дзвінки — «Дивосвіт» — автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.
Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.
За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.