Твыр за твором на тему "ой морозе морозенко

У цьому оповіданні автор говорить про гармонію стосунків людини з природою, про історію «дівочого серця». Сотникова дочка Орися – головна героїня однойменного оповідання. Вона була напрочуд гарною: «Повна да хороша на виду… всю господу звеселяла». Автор не описує її зовнішності, але весь час зосереджує увагу читача на тому, що врода її була рідкісною. Якось Орися з дівчатами поїхала прати білизну до Трубайла і саме там почула від старого козака Гриви старовинну легенду про кохання. За тією легендою, покохав молодий князь дівчину-красу, запропонував їй стати його дружиною, але дівчина тільки посміялась у відповідь. Розлючений князь взяв лук з плеча і почав тоді стріляти в золоторогих турів, які їй належали. Поранені тварини побігли до кручі «і всі шубовсть у воду». Усі каменем лягли на дно, «аж річку загатили». З того часу бідолашний князь так і блукає по пущі. І сотник Таволга, і старий Грива, і Орися та молодий вродливий козак, легендарна Турова круча і річка довкруг неї – то все різні вияви душі нашого народу, його історії, моралі та психології.Та все-таки в центрі оповідання – внутрішній світ Орисі, глибоко ліричний, що сягає своїм корінням У сиву давнину народного буття. Дівчина схвильована розповіддю старого козака, вона проймається думкою про кохання, яке не має відповіді. Образи дівчини-краси і князя хвилюють її, змушують розмірковувати над подальшою долею та майбутнім коханням. Саме звідси, з дівочих мрій героїні, оце народнопісенне сприйняття природи. З дівочих мрій Орисі бере свій початок почуття світлого смутку, любові до нескінченного і таємничого світу, відчуття в природі, людях та легендарній минувшині чогось рідного, близького, дорогого і милого. Дивиться дівчина у воду і бачить, що хтось виїхав із пущі на сивому коні. Здається їй, що то князь з легенди, і вже «ось-ось заревуть і сунуться з річки зачаровані тури». Попрали дівчата білизну, поїхали додому, а там вже чекає красуню справжній князь – молодий козак. Із великою майстерністю описує Куліш заручини своєї улюбленої героїні. «Обняв козак Орисю, поцілував у тії губоньки, що наче з самого меду зліплені, і вклонились обоє низько, до самого долу, панотцеві».Автор підкреслює душевну щирість дівчини, її повагу до старших, її працелюбність. Саме тому для Пантелеймона Куліша Орися є втіленням ідеалу української дівчини.

Було б здоров’я — все інше наживем. Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий. Без здоров’я нема щастя. Весела думка — половина здоров’я. Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив. В здоровому тілі — здоровий дух. Гнила дошка цвяха не приймає. Гіркий тому вік, кому треба лік. Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить. Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі. Добрі жорна усе перемелють. Доки здоров’я служить, то людина не тужить. Здоровому все здорово. Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем. Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить. Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. Здоровому все на здоров’я йде Здоров’я більше варте, як багатство. Здоров’я за гроші не купиш. Здоров’я — найдорожчий скарб. Здоров’я — всьому голова. Найбільше багатство — здоров’я. Не здужає третього хліба з’їсти. Старому та слабому годи, як малому. Кого болять кості, той не думає в гості. Як нема сили, то й світ не милий. Поганому животу й пироги вадять. На похиле дерево й кози скачуть. Череп’я довше живе, як цілий глек. Плохеньке порося і в петрівку мерзне. Світ великий — було б здоров’я.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-zdorov-ya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua