Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.
Лето-это одно из лучших времен года.В эту пору мы выходим на каникулы.Едем куда-то отдыхать.Я сам поехал отдыхать в деревню к бабушке.В этом селе было много чудес.Свежий воздух,зеленый лес,мелодии птиц.Чаще всего утром я ходил в лес,чтобы собирать грибы.В этом лесу грибы находились везде.Особое внимание у меня было к лесным зверям.Ёжики собирали грибы,белки шишки,а птицы строили себе гнездышко.Вылупленные из яиц птенцы чирикали,ждали своих родителей когда им принесут еду.В лесу можно было дышать свежим воздухом.Иногда я брал книгу,сидел возле дерева и читал интересную книгу.Находясь в этом лесу я чувствовал себя в сказочном мире и считал себя главным героем этой сказки!
