на нашій планеті живе багато людей, в усіх е свої точки зору, але моя ось. Тварини е різні, як і лісові так і водяні, як білі так і чорні, взагалі різні. Але ми не дивимося на їхню красу, а лише бачимо перед собою свою потребність у тій шубі, м'ясі, твофеї та іншому.
на мою думку, тварин не слід вживати заради розваг або потреби у шубі. наші народи з давніх давен їдять тварин і це для нас завжди було нормальною справою, це лише зараз до нас дійшла ,,мода,, у вилученні продуктів тваринного походження, у кожного е на це своя думка, хтось їсть а хтось ні.
якщо не було би тварин та полювання на них, ми би не мали достатньої кількості білку, калію, магнія, цинка, меді, та заліза. у людей не було би так багато енергії бо у м'ясі її дуже багато, ми були слабкі за імунітетом через нестачу у організмі потрібних елементів. люди не мали би теплого одягу, бо наприклад з овець роблять буде теплий одяг.
так влаштована природа, для того щоб вижити треба когось вбити. так нам дав це Бог та ми повинні користуватися усіма шансами для того щоб вижити
Ява(насправді його звали Іваном) і Павлуша друзі-нерозлийвода. За темпераментом характеру вони не дуже подібні, проте Іван більш вигадливий і веде за собою друга. Його фантазії немає кінця, а бурхлива уява змушує придумувати такі " викаблуки",що потім дорослі не знають, що робити:плакати чи сміятися. Та і бешкетували хлопці не тому, щоби зробити зло, а щоби бути відомими, і щоби слава про них гриміла навколишніми селами. Побачивши у Києві метро, хлопчики вже самі його риють під свинарником, а корову Контрибуцію змусили взяти участь у справжньому родео.
Проте ми бачимо, що хлопчики, незважаючи на непосидючість і бешкетливість, надзвичайно добрі і співчутливі. Коли вони почули, що із криниці доноситься щеняче скигління, навіть не задумуючись, рішили врятувати тваринку.
Якщо Ява завжди знаходиться у пошуку, що б ще таке придумати.., то Палуша, навпаки, дуже врівноважений, спокійний і серйозний,а проте завжди підтримує другові витівки.
Мабуть, автор, зображаючи Івана, нагородив його багатьма своїми власними рисами характеру, навіть волосся йому придумав руде, яке мав у дитинстві сам.
на нашій планеті живе багато людей, в усіх е свої точки зору, але моя ось. Тварини е різні, як і лісові так і водяні, як білі так і чорні, взагалі різні. Але ми не дивимося на їхню красу, а лише бачимо перед собою свою потребність у тій шубі, м'ясі, твофеї та іншому.
на мою думку, тварин не слід вживати заради розваг або потреби у шубі. наші народи з давніх давен їдять тварин і це для нас завжди було нормальною справою, це лише зараз до нас дійшла ,,мода,, у вилученні продуктів тваринного походження, у кожного е на це своя думка, хтось їсть а хтось ні.
якщо не було би тварин та полювання на них, ми би не мали достатньої кількості білку, калію, магнія, цинка, меді, та заліза. у людей не було би так багато енергії бо у м'ясі її дуже багато, ми були слабкі за імунітетом через нестачу у організмі потрібних елементів. люди не мали би теплого одягу, бо наприклад з овець роблять буде теплий одяг.
так влаштована природа, для того щоб вижити треба когось вбити. так нам дав це Бог та ми повинні користуватися усіма шансами для того щоб вижити
Відповідь:
Ява(насправді його звали Іваном) і Павлуша друзі-нерозлийвода. За темпераментом характеру вони не дуже подібні, проте Іван більш вигадливий і веде за собою друга. Його фантазії немає кінця, а бурхлива уява змушує придумувати такі " викаблуки",що потім дорослі не знають, що робити:плакати чи сміятися. Та і бешкетували хлопці не тому, щоби зробити зло, а щоби бути відомими, і щоби слава про них гриміла навколишніми селами. Побачивши у Києві метро, хлопчики вже самі його риють під свинарником, а корову Контрибуцію змусили взяти участь у справжньому родео.
Проте ми бачимо, що хлопчики, незважаючи на непосидючість і бешкетливість, надзвичайно добрі і співчутливі. Коли вони почули, що із криниці доноситься щеняче скигління, навіть не задумуючись, рішили врятувати тваринку.
Якщо Ява завжди знаходиться у пошуку, що б ще таке придумати.., то Палуша, навпаки, дуже врівноважений, спокійний і серйозний,а проте завжди підтримує другові витівки.
Мабуть, автор, зображаючи Івана, нагородив його багатьма своїми власними рисами характеру, навіть волосся йому придумав руде, яке мав у дитинстві сам.