Поезія «Виклик» написана у 1862 році. Цей вірш було покладено на музику, і згодом пісня "Ніч така місячна..." стала такою популярною, що стала народною. Вірш «Виклик» належить до інтимно-пейзажної лірики. У цьому вірші поет гармонійно поєднує картину української ночі зі станом душі ліричного героя, закоханого юнака. Головна ідея твору - оспівування кохання як високого почуття і захоплення мальовничою природою; крім того, у вірші знайшли відображення соціально-громадянські проблеми того часу. Вірш названий «Виклик» тому, що ліричний герой кличе свою кохану на побачення. Художні засоби: епітети: «ніч – місячна, зоряна», «гай – чарівний», «небо – незміряне, всипане зорями», «осичина – струнка», «перли – ясні», «розмова – тиха», «роса – кра та багато інших.
Моральні норми і щирі почуття, зображені в родино-побутових піснях українців :
Родинно-побутові пісні — це ліричні твори музичного та поетичного характеру. У цих творах відображаються моральні норми та щирі почуття українців. У родинно-побутових піснях яких відбиті почуття, ідеї, думки людини, пов'язані з її приватним життям, подіями в родині та стосунками всередині сім'ї.
Серед родинно-побутових пісень можна виокремити твори про кохання, родинне життя, колискові пісні. Проте про що б не співалось у піснях, всі вони зворушують душу, торкаються найпотаємніших куточків серця. Вони звеличують вірність у стосунках, відданість, підносять силу родини, велику роль надають матері у вихованні дитини. У таких творах відбивається колективна думка про народну мораль, етику, естетику.
Приклади: "Ой там за горою, там за крем'яною...", "Цвіте терен, цвіте терен", "Ой жоно моя, жононько".
Вірш «Виклик» належить до інтимно-пейзажної лірики. У цьому вірші поет гармонійно поєднує картину української ночі зі станом душі ліричного героя, закоханого юнака.
Головна ідея твору - оспівування кохання як високого почуття і захоплення мальовничою природою; крім того, у вірші знайшли відображення соціально-громадянські проблеми того часу.
Вірш названий «Виклик» тому, що ліричний герой кличе свою кохану на побачення.
Художні засоби: епітети: «ніч – місячна, зоряна», «гай – чарівний», «небо – незміряне, всипане зорями», «осичина – струнка», «перли – ясні», «розмова – тиха», «роса – кра та багато інших.
порівняння: «гріє, як жар».
метафори: «…злоба підслухала», «нічка приспала всіх, соном окутала»;
метафоричне порівняння: «ясно, хоч голки збирай...», «гай – ніби променем всипаний»; «вороги – знуджені працею»; «нам – окраденим долею…»;
гіпербола : «і над панами я пан!», «хвиля кохання»..
метафоричне звертання, вживання зменшувано-пестливих форм: «моя рибонько». зменшувано-пестливі форми: «ніженьки», «до хатинньки», «лебедонько», «до серденька», «нічка
Моральні норми і щирі почуття, зображені в родино-побутових піснях українців :
Родинно-побутові пісні — це ліричні твори музичного та поетичного характеру. У цих творах відображаються моральні норми та щирі почуття українців. У родинно-побутових піснях яких відбиті почуття, ідеї, думки людини, пов'язані з її приватним життям, подіями в родині та стосунками всередині сім'ї.
Серед родинно-побутових пісень можна виокремити твори про кохання, родинне життя, колискові пісні. Проте про що б не співалось у піснях, всі вони зворушують душу, торкаються найпотаємніших куточків серця. Вони звеличують вірність у стосунках, відданість, підносять силу родини, велику роль надають матері у вихованні дитини. У таких творах відбивається колективна думка про народну мораль, етику, естетику.
Приклади: "Ой там за горою, там за крем'яною...", "Цвіте терен, цвіте терен", "Ой жоно моя, жононько".