Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. Змалечку, вражена тяжкою недугою, туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. І саме хвороба, і лікування її завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання.У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально за для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську.Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них. Писати дівчина почала ще й не досягнувши десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані промовистим псевдонімом Леся Українка, почали з’являтися в пресі регулярно. У своїй другій збірці «Думи і мрії», виданій у Львові 1899 року, Леся Українка вмістила дві поеми: «Роберт Брюс, король шотландський» і «Давня казка», які своєю тематичною й ідейною спрямованістю становили певний етап не лише у творчості поетеси. Питання, пов’язані з соціальним та національним визволенням народу, піднімалися з особливою виразністю та гостротою. Леся Українка взагалі відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних з давньою історією, з далекими середньовічними часами. Це дозволило їй з більшою волею говорити про речі, які суворо контролювалися цензурою.Хоча де б і в яких умовах не відбувалися події, зображені в її творах, стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім’я Косачів, — це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй найосновніше — відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри. Все життя, як дорогоцінний скарб, збирала.Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим побратимом своєму чоловікові — Клименту Васильовичу Квітці, талановитому музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.
“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради Проблематика “Джури козака Швайки” Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. Художній час і простір – Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Композиція «Джури козака Швайки» Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» Частина 2 «На козацьких островах» 1) На кам’яному острові 2) Це був Тишкевич! 3) Самі на острові 4) Тишкевич 5) Допит 6) Гонитва 7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу 9) Пастух Рашит 10) В гостях у Вирвизуба 11) Пригоди Дурної Сили 12) Хто ж вивідник? 13) Ворожбит Грицик 14) Суд у плавнях 15) Козацькі розмови Головні герої «Джури козака Швайки» Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила, дід ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі «Джури козака Швайки»: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради Проблематика “Джури козака Швайки” Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. Художній час і простір – Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Композиція «Джури козака Швайки» Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» Частина 2 «На козацьких островах» 1) На кам’яному острові 2) Це був Тишкевич! 3) Самі на острові 4) Тишкевич 5) Допит 6) Гонитва 7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу 9) Пастух Рашит 10) В гостях у Вирвизуба 11) Пригоди Дурної Сили 12) Хто ж вивідник? 13) Ворожбит Грицик 14) Суд у плавнях 15) Козацькі розмови Головні герої «Джури козака Швайки» Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила, дід ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі «Джури козака Швайки»: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Объяснение: