У поєдинку зламалася Славкова шпага. Чи можна цей епізод розцінювати як символ того , що Беркута зазнав поразки у своїх поглядах ? Як би ви витлумачили сцену двобою друзів . Текст Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути "

Твір на тему безсмертя і добро. Bсі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи — в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого iснування людина повинна жити на природі, а не поза нею. Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько-людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від'їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько - не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, тай рятувати. Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді — й для моїх однолітків та наступних поколінь. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах.. а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка ,,Тореадори з Васюківки''.

Напишіть художній аналіз твору «мені тринадцяти минало»(тема,ідея,худ.засоби).«Мені тринадцятий минало». 
На початку твору показане замилування підлітка чудовим навколишнім світом. Ласкаве сонце ніби купало хлопчину в своєму промінні, усміхалися до нього і небо, і сонце. Все було невимовно гарним і рідним.Усвідомлення сирітської долі немовби закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий настрій поета. Драматизм розповіді про долю покривдженого сироти посилюється введенням протилежних кольорів. Кольористика: «сонце почервоніло», «село погоріло». 
Душа пастушка протестує, не приймає рабської долі. «І хлинули сльози, тяжкі сльози...». — пишет поет. 
Співчуття дівчини, голублення осяяло душу незмірним припливом радості, опромінило надією — і світ став кращим, дорожчим, ближчим, ніж раніше. 
Весь вірш музичний. Музичність посилюється алітерацією — частим повторенням однакових звуків. Головну думка поезії — зображення тяжкої долі сироти-кріпака, який змушений з 13 років працювати, щоб заробляти на прожиття, хлопчини, який так відчуває природу, відчуває нерозривний зв'язок з нею. 
Художні засоби. 
1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога». 
(Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі). 
2. Епітети: 
1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією. 
2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю. 
3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя; 
«село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти; 
«небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви. 
Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло»: Гріло — радісно, добре, мило...,пекло — боліло.