У творах періоду "Трьох літ" символом героїчного минулого України стає
а)шабля
б)могила
в)бандура
г)козак
2. Поему "Сон" (1844) автор назвав
а)містерією
б)інвективою
в)комедією
г)подражанієм
3. Прийом сну в поемі "Сон" використано, щоб
а)замаскувати тираноборче спрямування поеми
б)створити відчуття нереальності того, що відбуваєтьсся
в)глибше розкрити внутрішній світ ліричного героя й психологічно вмотивувати його вчинки
г)композиційно об'єднати різноплановий матеріал і широкі географічні межі перебування ліричного героя
4. Героїню поеми "Сон", чий портрет подано у рядках ... небога. Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще на лихо, сердешне, Хита головою..., ліричний герой зустрів
а)в Україні
б)у Сибіру
в)у царському палаці
г)на вулицях міста
5. У картині "генерального мордобитія" в поемі "Сон" використано художній прийом
а)гіперболи
б)спадаючої градації (від більшого до меншого)
в)іронії
г)гумору
6. Картина "генерального мордобитія" у поемі "Сон" сприймається як
а)прямий заклик до повалення царської влади, народної революції
б)трагедія підневільних людей, які повинні терпіти свавілля панів
в)сатиричний символ механіки державного управління, ієрархії насильства, на якій трималася царська влада
г)символ жорстокої й рішучої влади, яка необхідна для керівництва такою великою країною, як Росія
7. Поему "Кавказ" Т.Шевченко присвятив
а)другу Якову де Бальмену
б)грузинському народу
в)царю Миколі І
г)Катерині ІІ
8. На початку поеми "Кавказ" Т.Шевченко змалював образ
а)Сізіфа
б)Геракла
в)Прометея
г)Зевса
9. Поеми "Сон" і "Кавказ" об'єднані за жанром
а)історичні поеми
б)сатиричні поеми
в)філософські поеми
г)романтичні поеми
10. Заклик до боротьби за національне й соціальне звільнення Борітеся - поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! звучить у творі
а)"Гайдамаки"
б)"І мертвим, і живим..."
в)"Кавказ"
г)"Заповіт"
11. Слова "Тепер я... на волі - на такій волі, як собака на прив'язі" були сказані Шевченком з приводу
а)його переїзду з паном Енгельгардом до Санкт - Петербурга
б)викупу з кріпацтва
в)його арешту за участь у таємному Кирило-Мефодіївському товаристві і перебуванні в казематі
г)його вимушеної затримки у Нижньому Новгороді під час повернення із заслання
12. Словами поеми "І мертвим , і живим..." Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люди, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших... Т.Шевченко звертається до
а)слов'янських народів, які мають жити за принципом братерства й рівності
б)панів-лібералів, які говорять, що люблять народ, у той же час нещадно визискуючи його
в)представників католицького духівництва
г)російського самодержавства, яке проводило колонізаторську політику
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.