Сьогодні, україна знаходиться на роздоріжжі між європейським союзом, який нараховує в собі 27 держав всієї європи, та євразійським союзом, який складається з росії, білорусії і казахстану. питання в тому,який шлях краще обрати. від нашого вибору залежить чи визнанає україну світова спільнота, як незалежну, самостіну і сильну державу. зрозуміло, що вибір не простий, але його необхідно зробити. україна не може розриватись між двома політичними і економічними блоками. на мою думку місце україни повинне знаходитись саме в європейській половині світового товариства. незважаючи на проблеми і загальну неготовність українського народу повністю прийняти західні цінності, все-таки варто відзначити, що краще прагнути до того союзу, що об’єднує більш розвинені країн. але, я з стараюсь з розумінням ставитись і до тих людей, які не розділяють мою точку зору і прагнуть, щоб україна вступала у відносини з росією. роками ми були братьськими , а зараз стали ворогами. проросійські настрої в нашій країні досить різкі і деколи навіть агресивні. але ж ми один народ, як ми дійшли до такого? ми повинні, в першу чергу думати про майбутнє наших дітей. потрібно негайно припинити війну, яка відбувається на сході україни. для цього варто робити впевнені та вирішальні кроки,які україну до складу євросоюзу. важка доля випала на український народ. шлях становлення україни був складним і тернистим. але на нас ще очікує досить багато невирішених проблем і прийняття складних рішень, які україні стати твердо на ноги. ми вже маємо національний герб, свій прапор, гімн і державну мову. проте важлива боротьба ще попереду: за нашу культуру, рідну мову і батьківщину. ми пробудили в собі відчуття єдності і готові піднятись з колін. але як це зробити? якою дорогою краще піти?
Щорічно 12 жовтня жителі американських континентів відзначають день відкриття америки христофором колумбом, який, як прийнято вважати, здійснив це в 1492 р. подію за її значенням вважають другою за народженням христа, адже світ "замкнувся" - стало відомо про життя в іншій півкулі, куди було принесено великий хрест, тобто "справжню цивілізацію". проте далеко не всі вважають подібні твердження історично коректними. по-перше, є припущення, що колумб досягав американського узбережжя раніше 1402 р., проте не збагнув цього. по-друге, до колумба берегів америки досягали зі сходу древні римляни, вікінги, а із заходу - полінезійці, китайці (останні взагалі вважають, що честь відкриття америки належить їхньому адміралу чжен хе, який прибув туди раніше колумба). по-третє, на американському континенті до появи європейців уже існували свої цивілізації, які незабаром були зруйновані тими, хто ніс "світоч справжньої істини".назва "америка" походить від імені америго веспуччі - флорентійського дослідника, який у 1501-1502 рр. проплив уздовж східного узбережжя південної америки. переконаний у тому, що відкрито новий світ, він оприлюднив свій звіт про подорож. назва "новий світ" виникла через те, що в середньовічній європі панували уявлення, що ґрунтувалися на писаннях церковників, а також древніх грецьких і римських авторів. відповідно до них сміливі мореплавці шукали шляхи з європи до азії й африки, в існуванні яких сумнівів не було. тільки досягти їх спробували, рухаючись не на схід, як робили раніше, а на захід, і не очікуючи знайти нові континенти. невдовзі німецький м. вальдсмюллер запропонував назвати відкриті землі "америкою", аби увічнити пам'ять про веспуччі. спочатку застосована до південної частини континенту до кінця xvi ст. назва поширилася на обидві його половини. колумб, вважаючи, що він дістався індії, називав місцевих жителів індіанцями. назва закріпилася, незважаючи на те, що вихідці з європи мали справу з великою кількістю різноманітних етносів - справжніх господарів континенту.новий світ, як назвали відкриті землі європейці, був унікальною історичною лабораторією, оскільки процеси розвитку від би валися в ньому ізольовано від інших цивілізацій. археологи не знайшли на американському континенті останків прадавніх людей, тобто перші мешканці прийшли сюди з інших регіонів. заселення, на думку більшості сучасних науковців, розпочалося від часів пізнього палеоліту (30-20 тис. рр. тому) і відбувалося з північно-східної азії через берингову протоку. вона в наш час мас лише 50 км завширшки, що дозволяє в хорошу погоду бачити береги обох континентів. у стародавні часи рівень світового океану був нижчим, протока вужчою, тому перетнути її було не дуже складно. знахідки скелетів переселенців засвідчили, що вони належали до кількох етнічних груп. антропологи відносять перших переселенців до амуріан - короткотілесих людей із видовженою приплюснутою формою голови і мідним кольором шкіри. пізніші переселенці мали виразні монголоїдні риси - широкі обличчя, жовтуватий відтінок шкіри. з огляду на це вигляд америндів мас багато схожих рис із тими, і з іншими. плюс ті елементи, що додалися згодом внаслідок змішування із переселенцями з островів тихого океану. заселення тривало довгий час і відбувалося хвилями - з різних місць і групами, які осідали в різних місцевостях, що часто сильно відрізнялися між собою. рухаючись із півночі на південь, люди поступово освоїли обидві частини континенту.ічні умови існування цивілізацій дещо відрізнялися в мезоамериці та в андах. мезоамерикою називають територію сучасної мексики та центральної америки. у мексиці панують високі плато, і береговими рівнинами. клімат на плато - холодний, у долинах між ними - помірний, а узбережжя затоки та узбережжя океану - жаркі землі. наявні густі джунглі у низинах, рясні опади, жорстока спека. у південній америці вздовж усього західного берега тягнуться анди - найвищий гірський ланцюг у західній півкулі. три чверті південної америки е рівнинною. ріка амазонка - друга найдовша ріка світу - розділяє центральну і північну частини континенту. басейн амазонки - це низинні тропічні дощові ліси, що характеризуються надмірними щорічними . ці джунглі є найбільшими у світі і вважаються "легенями планети".на той момент, коли іспанські кораблі з'явилися біля східного узбережжя нового світу, цю землю заселяла велика кількість племен. загальна кількість населення в західній півкулі становила близько 90 млн осіб, з них приблизно 10 млн - у північній америці, решта - у центральній та південній.
