— Чи у вас… до всіх мужчин… такий безполовий тон, Дарко Попович?
— Здебільша. Я — «тяжка кавалерія», Мірош.
2. У 1939 р.
3. У Чернівцях.
4. В Бухаресті.
Цитата:
— Дарко! Що за überraschung! Звідки ти тут? Що? З Бухаресту? Мамо! Мамо! Дарка приїхала з самого Бухаресту!
5. Збирати матеріали Бальзака в польській мові.
Цитата:
— Я не політик, — посміхнувся свобідно професор, — по-польськи розумієте?
Дарка з практики вже знала, що в таких випадках ніколи не треба заперечувати.
— C'est bien. Будете мені збирати матеріяли про Бальзака в польській мові. Ви хіба знаєте про те, що цього донжуана загнало кохання аж на "вашу" Україну… C'est bien… Прийдіть якогось четверга до мене до бібліотеки…
6. Касабланка.
Цитата:
А це ж романтика: вийти собі ввечір на Панську, вплестись у барвистий хоровод, почувати себе якоюсь частинкою цього напарфумованого колективу, бачити довкола себе типи різних рас, ловити звуки бодай п'яти мов і… мати ту ілюзію, що проходжуєшся вулицями Касабланки.
7. Єрусалимом.
Цитата:
З горба Чернівці в сонці видались цілі під червоними дахами.
— Як Єрусалим! — вихопилось Доткові, але він скоро, посоромившись свого захоплення, додав з трохи рубаним сміхом спортовця:
— …на сіоністичній афішці…
8. Туберкульоз.
Цитата:
Пояснення чи виправдання? Одно і друге зайве, бо Дарка від Лідки Дутки знає, що Наталка Оріховська догоряє на туберкульоз.
9. Своєму батькові.
Цитата:
Моєму батькові, Дмитрові Макогонові, присвячую.
10. Поети.
Цитата:
Дарка думає: “Яку велику помилку роблять поети, називаючи вуличну юрбу бездушною! Скільки ж замаскованих пристрастей, гону до пригод, туги за незвичайним, скільки підступу, чеснот і гріха ховається під ослоною ночі і шмінки!”.
Павло Судак, або, як його назвав автор, Павлусь – це не просто юнак, це щось більше. За декількома його мужніми подвигами можна судити, що він – справжній герой. Заради своєї молодшої сестри той не злякався потрапити в полон до татар, більше – вчити їхню мову. Павлусь розумів, що без його сестрі не дістатись до дому самотужки. Він – захисник рідної землі, тому що абиякий невдаха не поїхав на пошуки своїх рідних, по дорозі захищаючи себе від гострого ножа та швидкої пулі. Без сумнівів, Павлусь – герой.
1. «Тяжкою кавалерією».
Цитата:— Чи у вас… до всіх мужчин… такий безполовий тон, Дарко Попович?
— Здебільша. Я — «тяжка кавалерія», Мірош.
2. У 1939 р.
3. У Чернівцях.
4. В Бухаресті.
Цитата:— Дарко! Що за überraschung! Звідки ти тут? Що? З Бухаресту? Мамо! Мамо! Дарка приїхала з самого Бухаресту!
5. Збирати матеріали Бальзака в польській мові.
Цитата:— Я не політик, — посміхнувся свобідно професор, — по-польськи розумієте?
Дарка з практики вже знала, що в таких випадках ніколи не треба заперечувати.
— C'est bien. Будете мені збирати матеріяли про Бальзака в польській мові. Ви хіба знаєте про те, що цього донжуана загнало кохання аж на "вашу" Україну… C'est bien… Прийдіть якогось четверга до мене до бібліотеки…
6. Касабланка.
Цитата:А це ж романтика: вийти собі ввечір на Панську, вплестись у барвистий хоровод, почувати себе якоюсь частинкою цього напарфумованого колективу, бачити довкола себе типи різних рас, ловити звуки бодай п'яти мов і… мати ту ілюзію, що проходжуєшся вулицями Касабланки.
7. Єрусалимом.
Цитата:З горба Чернівці в сонці видались цілі під червоними дахами.
— Як Єрусалим! — вихопилось Доткові, але він скоро, посоромившись свого захоплення, додав з трохи рубаним сміхом спортовця:
— …на сіоністичній афішці…
8. Туберкульоз.
Цитата:Пояснення чи виправдання? Одно і друге зайве, бо Дарка від Лідки Дутки знає, що Наталка Оріховська догоряє на туберкульоз.
9. Своєму батькові.
Цитата:Моєму батькові, Дмитрові Макогонові, присвячую.
10. Поети.
Цитата:Дарка думає: “Яку велику помилку роблять поети, називаючи вуличну юрбу бездушною! Скільки ж замаскованих пристрастей, гону до пригод, туги за незвичайним, скільки підступу, чеснот і гріха ховається під ослоною ночі і шмінки!”.