У якому рядку наведено тільки поширені словосполучення *

Осягнути серцем красу мови; мова рідної матері; лагідне слово.
Рідна мова; безсмертне українське слово; люблю мову.
Багате й дзвінке слово; мова народу; срібні звуки.
Скарби рідної мови; аромат рідного слова; плекати любов до мови.
2. Яке з тверджень є правильним? *

Граматична основа речення - це слово чи група слів, що передають повідомлення.
Граматична основа речення - це головні члени речення
Граматична основа речення - це другорядні члени речення
Граматична основа речення - це однорідні члени речення.
3. Яке з речень є односкладним? *

Рідна мова - то найбільший скарб.
Слово до слова - зложиться мова
Як я люблю українську мову!
Люблю співучість рідної мови.
4. У якому з речень присудок виражено іменником? *

Нас єднає рідна мова.
Мова - то вічний скарб.
Стозвуко дзвенить рідне слово.
Рідне слово вабить і чарує.

7. У якому з речень є однорідні члени?
Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.
Лісове озеро покрилося тонкою кригою.
У холодному небі зими виблискували зорі.
Прийшла зима - і все заснуло навкруги.
8. У якому реченні вжито звертання? (Розділові знаки пропущено.) *

Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.
Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.
Я люблю тебе зимонько!
Мороз розмалював вікна химерними візерунками.
9. У якому реченні немає вставного слова? (Розділові знаки пропущено.) *

Без сумніву весна колись переможе зиму
Погода на щастя видалася гарною.
Навіть могутні дуби застигли в мовчанні
Сьогодні мабуть буде завірюха.

Софійка навчається у 7 класі, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Мама Софійки готується до весілля тітки Сніжани, вони самі вирішили пошити їй весільне плаття. Софійка тим часом гуляє з молодшим братиком Ростиком. Сімя Софійки нещодавно переїхала до нової квартири, а Софійка почала ходити до нової школи, де і закохаласяв однокласника Вадима Куликівського. Але Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродає крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. dovidka.biz.ua Дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Софійка випадково виявила, що стара шафа — це портал. Тітка Сніжана перед весіллям почала шукати старі коралі, в яких всі жінки їх сім’ї виходили заміж. Коралі знайшли в старій шафі, а після знайомства з нареченим Сніжани Валентином Софійка одягла коралі і взявши фото зі знайомства Сніжани і Валентина опинилася в минулому. Виявляється шафа переносить Софійку в той час, що на фото. На фото був засмучений хлопчик, прослідкувавши за ним Софійка зрозуміла, що це син Валентина… Софійка повернулася в свій час сказавши фразу «Коралі» навпаки — «Ілларок». Софійка товаришувала з однолітком Сашком, який жив сам з трьома сестрами та мамою. Сашко забезпечував родину як міг — продавав польові квіти, дрова, заробляв зважуванням людей. Після зустрічі з Сашком коралі зникли, Софійка навіть подумала, що то Сашко їх вкрав. Але згодом з’ясувалося, що коралі вкрав Вадим Кулаківський. Через зникнення коралів тітка Сніжана відмінила своє весілля. Згодом коралі Софійці та Сніжана вдалося викупити в товариша Вадима, а Софійка відкрила правду Сніжані про Валентина.

Ліричний герой з неабиякою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, намагання прилучити дитину до всього чудового, людяного, матір мале велике бажання зробити дитину щасливою, не обійденою долею. Саме тому дарує синові вишитий рушник, як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». 
  Серце матері  сповнене безмежної любові до дитини. Я вважаю,що цей твір нас навчає людяності ібезмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.