Укажіть речення, у якому прикладку відокремлюють тире (розділові знаки пропущені): *
а)Марія Заньковецька видатна українська артистка народилася у 1860 році;
б)Усе пояснив Ілько менший син;
в)Під нами прокидався туман а над нами падало й падало листя золоті сльози осені;
г)Кухарка Мотря весела молодиця трохи його відгодувала.
Укажіть речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (розділові знаки пропущені): *
а) По тім боці Пруту широка заросла лозою низина;
б) Доставлені Хомою боєприпаси були розподілені порівну;
в)Зупинений бетоном Дніпро напружує силу води
г) Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була
Укажіть речення, у якому означення відокремлюють тире (розділові знаки пропущені): *
а)Проти нього стояв не пес а вовк великий сірий з гарячими і голодними очима;
б)Я люблю свою кімнату білу затишну
в)Я мав один намір до г)І тільки де-не-де пробивається випадковий житній колосок.
Укажіть речення з відокремленою прикладкою, з’єднаною з означуваним словом сполучником як (розділові знаки пропущені): *
а)Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням
б)Шевченко як поет відомий усьому світові
в)Як учений, етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до усної народної творчості
г)Йдеться про Загребельного як романіста.
Укажіть речення, у якому прикладку відокремлюють за до тире (розділові знаки пропущені): *
а)Я син лісоруба гуцула із Карпатських гір;
б)Я прочитав книжку про М. Грушевського відомого українського історика;
в)Дід Улас чабан що пас громадську отару шукав підпасичів
г)На призьбі сиділа його мати немолода жінка з блідим обличчям.
Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущені): *
а)Тепло дихнула в лице повна спокою й надії пухка чорна рілля
б)Ніч була неописанно чудова
в)Голосиста пташка сіра маленька мов грудка землі висіла низько над полем
г)А небо було чудове
Укажіть речення з відокремленим поширеним означенням, при якому пропущено розділовий знак: *
а)Вмитий росами зелений світ лящав, висвистував, видзвонював лунко на всі лади.
б)Викупаний сонцем колос вклоняється землі.
в)Ганна підхопила малу Галю, захриплу від плачу.
г)Відтискуваний козаками все далі від промовця Степан мимоволі відступав з кола.
Відокремленими можуть бути *
а)головні члени речення;
б)другорядні члени речення;
в)будь-які члени речення;
г)означення та обставини.
твір великий,тому і змусь великий
Объяснение:
Цвірінькнути
Ще з народження Іван, який був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській сім’ї Палійчуків, лякав матір та родичів неприродно розумним глибоким поглядом. Де викликало в людей містичні згадки про підкинутих нечистим дітей. Змалку полюбив хлопець ходити лісом, заглиблюючись у його казкові таємниці.
Скоро він уже знав, що світом володарює арідник (злий дух), кругом повно лісовиків. Світ уявлявся йому казкою, яку населяє безліч таємничих істот.
Хлопець грав на сопілці, випасаючи худобу, але та музика не задовольняла його, хотілося якоїсь незвичайної мелодії. Одного разу він почув, як грає на флоярі щезник. Цю мелодію він зміг повторити на сопілці.
В родині двічі грала трембіта — відбувся похорон роздушеного деревом брата Олекси та загиблого у бійці з родом Гутенюків Василя. Роди ворогували між собою й билися, де тільки зустрічались, незважаючи па те, що всі були дуже богомільні.
Іван зустрів дівчину з роду Гутенюків і спочатку став її бити, але вона повела себе мирно, тому вони розговорилися, а потім стали разом пасти овець. Хлопець грав на флоярі, а дівчина складала пісні.
Коли Іван та Марічка підросли, між ними зародилося кохання. Але Іван мусив йти у полонину найматися, тому Іван прощається з Марічкою. Працюючи вівчарем, хлопець часто згадує кохану, її пісні. За літо з ним сталося багато пригод, але нарешті Іван повертається додому. Та Марічки вже немає, за день до його повернення вона переходила Черемош і була знесена водою.
Довго шукав Іван кохану, не вірячи в її загибель. Потім знайшов її тіло. Після цього він надовго зник, не було чутки про хлопця шість років. Дівчата вже склали пісні про кохання та смерть Івана й Марічки, бо думали, що Іван загинув з горя. Нарешті на сьомий рік він з’явився змучений, але спокійний. Розповідав, що спочатку пастушив у різних місцях, а потім одружився.
Дружина Івана, Палагна, була з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень.
Палагна стає коханкою сусіда Юри, про якого всі говорять, що він чарівник. Вона не ховалася зі своїм коханням, Іван же все більше марнів. Він блукав горами, і йому здавалося, що Марічка кличе його. В лісі чоловік зустрічає щезника, чугайстра.
Одного разу Іван побіг за голосом Марічки й розбився. Палагна робить вигляд, що жалкує за ним, але тепер вона вільна жінка. А біля хати плачуть трембіти...
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
М. Коцюбинський у своєму творі "Тіні забутих предків" зумів яскраво відтворити побут і життя гуцулів, сповнені віри у надприродні сили, що співіснують поряд з людиною та можуть втручатися в її життя.
Душа Івана живе у гармонії з природою. Для нього лісовики й щезники — не казкові персонажі, а звичайні жителі лісу та гір, з якими можна спілкуватися. Музика стає для хлопця розрадою та змістом життя. Разом зі своєю коханою він творить світ навколо себе, складаючи чарівні пісні. Тому, втративши Марічку, він більше не може відновити гармонії свого існування і поступово втрачає життя. Він не може знайти спільної мови з Палагною, яка дивиться на світ іншими очима, тому й не розуміє його. Для Палагни містичні сили — засіб для отримання своєї вигоди. Так, Юра стає для неї шансом позбавитися нелюбого незрозумілого чоловіка.
Іван начебто приєднався до того таємничого світу, якого давно прагнув і з яким уже поєдналася Марічка. Тому його смерть не виглядає трагедією.
Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям. Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником. Жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному українському місту, де значна частина населення навіть не знає української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із різних мов, який ми називаємо суржиком. Українська культура зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б! Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед. Та не судилося...
Объяснение: