укр. літ. захар беркут ответить на вопросы

Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

• Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

• Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

• Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

• Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

• Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

• Що відомо про минуле боярина?

• Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

• Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

• Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

• З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте.

Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка.

• Хто такий Бурунда?

• В чому виявилася жорстокість цього загарбника?

• Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

• Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

• Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

• Яким чином бегадир був готовий до смерті?

• Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

Показать ответ

Ответ:

Андрейхоттабыч

25.09.2021 21:58

В короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.

Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.

Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.

0,0(0 оценок)

Ответ: