Наша держава проголошує рівними всіх людей перед законом. Людина може реалізувати свої права тільки в тому випадку, якщо не буде обмежувати права інших людей. І в дітей, і у дорослих є людські права і обов'язки, різниця лише в тому, що дорослі більше знають і вміють і несуть більше відповідальності. Користуючись цим, дорослі часто порушують законні права дітей. Але й діти в силу власного незнання і невміння найчастіше вимагають надати собі такі права, які можуть принести шкоду їм самим і навколишнім. Взаєморозуміння, повага прав один одного - єдиний б вирішення конфлікту батьків і дітей. Конвенція про права дитини покликана захищати дітей від свавілля дорослих. Така мета. На шляху до цієї мети ми повинні змінити світ. Ми ще не підійшли до цього. Почнемо з маленьких кроків, з нашого оточення, в сім'ї, в школі, на вулиці.
Наша держава проголошує рівними всіх людей перед законом. Людина може реалізувати свої права тільки в тому випадку, якщо не буде обмежувати права інших людей. І в дітей, і у дорослих є людські права і обов'язки, різниця лише в тому, що дорослі більше знають і вміють і несуть більше відповідальності. Користуючись цим, дорослі часто порушують законні права дітей. Але й діти в силу власного незнання і невміння найчастіше вимагають надати собі такі права, які можуть принести шкоду їм самим і навколишнім. Взаєморозуміння, повага прав один одного - єдиний б вирішення конфлікту батьків і дітей. Конвенція про права дитини покликана захищати дітей від свавілля дорослих. Така мета. На шляху до цієї мети ми повинні змінити світ. Ми ще не підійшли до цього. Почнемо з маленьких кроків, з нашого оточення, в сім'ї, в школі, на вулиці.
Рік написання: 1901
Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.
Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.
Головна думка: А серце каже: «Ні, він не покинув!».
Жанр: інтимна лірика.
Художні засоби:
епітети: струна якась тремтяча, любая розмова, важкі, ворожії сновиддя.
метафори: серце каже, поцілунок на устах озветься, безодні мрій таємні, душу опановують примари, голос твій бринить, співа з журбою, сон мені склепить помалу вії.
порівняння: тремтить-бринить, немов сльоза гаряча.
риторичні
запитання: Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!».
епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!».
символи: квіти - уособлення коханняⒶ.