УМОЛЯЮ 4. Приклад з життя відомих людей, про яких дізнався з книг, кінофільмів, розповідей старших або інших джерел (у цьому розділі вміщується сторінка крилатих висловів, віршів, уривків із прозових творів про місце і значення самовиховання в житті людини)
ответ:У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.
Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".
За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.
У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
В своїх твора Андрій Малишко порівнює українську творчість з піснею, рідною матінкою, пташками та щирою усмішкою. Він вважає, що в саме в українські рушники вкладається багато сил, добра та любові, щоб потім подарувати його найближчій людині.
За все своє життя письменник видав майже сорок збірок, а його пісні стали народними. За заслугою його матері ще зовсім малим він почав любити пісні, а від старшого брата він навчився співати та грати на гармонії.
У своїх творах Малишко оспівує кохання, красу рідного краю та дивовижну природу.
ответ:У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.
Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".
За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.
У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
Пісенно-поетична творчість А. Малишка
Объяснение:
В своїх твора Андрій Малишко порівнює українську творчість з піснею, рідною матінкою, пташками та щирою усмішкою. Він вважає, що в саме в українські рушники вкладається багато сил, добра та любові, щоб потім подарувати його найближчій людині.
За все своє життя письменник видав майже сорок збірок, а його пісні стали народними. За заслугою його матері ще зовсім малим він почав любити пісні, а від старшого брата він навчився співати та грати на гармонії.
У своїх творах Малишко оспівує кохання, красу рідного краю та дивовижну природу.