умоляю хелп
Питання
Дати відповідь
Хто такий Сіроманець, що ви дізналися про нього з перших сторінок повісті?
Чому Сіроманця ненавидів Василь Чепіжний, намагався його позбутися?
Чим закінчився поєдинок Чепіжного та Сіроманця?
З якою метою до села прилетів вертоліт і як на це відреагував Сашко?
За чим Чепіжний поїхав до Києва?
Що робив Чепіжний у глинищі?
Дайте відповідь “так” чи “ні”
Дія починається взимку?
Сіроманець був сліпим вовком?
Чепіжний не любив вовка, бо той з'їв його козу?
Вовк загнав Чепіжного у воду й не випускав?
Сашків тато захотів зловити Сіроманця й наказав викопати яму?
Вовка впіймати не вдалося, бо Сашко його добре сховав?
i. історична повість "захар беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у xiii ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії).
ii. протистояння героїв повісті — представників двох таборів (мирні жителі карпатського села тухля і захар беркут — монгольські загарбники і зрадник боярин тугар вовк):
1. головний герой повісті захар беркут (найстарший, найдосвідченіший у тухлі; значення прізвища — волелюбний, мудрий птах; має великий життєвий досвід; відчуває власну відповідальність за долю рідної землі; на його боці — правда, любов, бог, громада, навіть природа).
2. боярин тугар вовк (хижа, пихата людина, має намір володіти землями тухольщини і поневолити її людей, заради цього йде на зраду; від нього відмовляється навіть рідна дочка; він загинув разом з монголами; заслуговує на презирство).
3. монгольський воєначальник бурунда (лютий, жорстокий загарбник; звірячий характер виявляється у ставленні не тільки до мирних жителів, але й до своїх вояків; розум, сила, хоробрість послуговують злу, руйнуванню, смерті).
ііі. утвердження всеперемагаючої сили народу (сила любові до рідної землі, мудрість, народна єдність — ось що є вистояти у найстрашніші часи випробувань і лихоліть).
Повість “Гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника Михайла Стельмаха про своє дитинство. Саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.
Бачимо, що Михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. Злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. Тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім. Хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. Дідусь часто розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. Розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. Тому Михайлик зростав захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. Розумів, що в цьому йому звичайно до також книжки. Мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.
Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, оточене любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.