Умоляю.Украинская литература 8 класс 1.Який девіз життя був у мотиля? ( з оповідання Є. Ярошинської «Двір життя») а) «Працювати — значить жить!»; б) «Бавитися — значить жить!»; в) «Найбільше щастя — це їсти і спати».
Казки — віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки.
Казки вчать любити та цінувати працю .Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.
Люди грішили, не слухали Божих настанов, тому Господь вирішив їх покарати — знищити рід людський через всесвітній потоп. Тільки благочестивому Ноєві сказав він, щоб той збудував великий корабель-ковчег, посадив туди свою сім'ю і взяв «усякої тварі по тарі» — тварин, птахів, різної живності. Ной так і вчинив. Розпочався дощ, який тривав сорок днів і сорок ночей. Усе було затоплене. Довго плив корабель по водній пустелі. Ной випустив ворона, той політав-політав і повернувся — немає суші. Через тиждень випустив Ной голубку, і та повернулася. Ще через тиждень голубка принесла зелену гілочку. Це означало, що земля близько. Вийшов Ной на сушу, і від нього розпочався новий рід людський, а від тварин, що він випустив, — їхній рід.
Казки — віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки.
Казки вчать любити та цінувати працю .Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.
Любов до прекрасного.
Люди грішили, не слухали Божих настанов, тому Господь вирішив їх покарати — знищити рід людський через всесвітній потоп. Тільки благочестивому Ноєві сказав він, щоб той збудував великий корабель-ковчег, посадив туди свою сім'ю і взяв «усякої тварі по тарі» — тварин, птахів, різної живності.
Ной так і вчинив. Розпочався дощ, який тривав сорок днів і сорок ночей. Усе було затоплене. Довго плив корабель по водній пустелі. Ной випустив ворона, той політав-політав і повернувся — немає суші. Через тиждень випустив Ной голубку, і та повернулася. Ще через тиждень голубка принесла зелену гілочку. Це означало, що земля близько. Вийшов Ной на сушу, і від нього розпочався новий рід людський, а від тварин, що він випустив, — їхній рід.