Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка "Сонячні кларнети", яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній — жагуче захоплення красою і музикою світу, вона передає настрій закоханого в життя письменника, насичена загальнолюдськими мотивами. А ще митець оспівує кохання як одну і найшляхетніших рис людини.
У вірші "Не дивися так привітно" йдеться про це прекрасне почуття, яке надає і юдині снаги, вселяє бажання жити. У своїй поезії молодий Тичина прославляє любов, яка возвеличує людину, робить її щедрою на добро та ласку. Вірш "Не дивися так привітно" не назвеш ні сексуальним, ні еротичним, але в ньому присутні поетично одухотворені ці людські почуття. І саме одухотвореність робить їх поетичними і небесними.
Автор відтворює найтонші відтінки настрою закоханої дівчини, передає зміни її психічного стану від радості і щастя, які викликає зустріч із обранцем, до смутку під того, що початок нового дня — схід сонця — несе розлуку з ним, та ніяковості, Сю батько й мати, які встали зі сходом сонця, знайшли свою доньку у весняному соду, де буяють квіти-ласкавці.
Образ головної героїні виписаний П. Тичиною з великою ніжністю. Це духовно багата особистість, щира у своїх почуттях до юнака й до світу, любить природу і спій край. Юнак, якого вона покохала, гідний цього. Він — ясний сокіл, тобто сміливий, сильний, мужній, справжній захисник і охоронець. Та в ставленні до дівчини він ніжний, його дотики ласкаві, як шовк. Юнак і дівчина — носії української ментальності, якій притаманна
... Однажды я гуляла по улице, думала о бытовых проблемах и об учёбе, о том, что мне нужно было написать сочинение о царской России при Петре I. Планировала придти домой, приготовить поесть и сделать уборку, но не тут-то было... Неожиданно вокруг меня всё четырёхмерное пространство закружилось завертелось, всё перемешалось. Спустя несколько секунд я оказалась на незнакомой мне улице, с незнакомыми домами. Проходившие мимо люди были очень странно одеты и оборачивались на меня. Я не замечала никаких прелестей современной жизни! Не было ни автомобилей, ни уличных столбов с электрическим освещением, ничего подобного. Мой телефон не обслуживался сотовым оператором. Я была растеряна... Я долго блуждала по улицам пытаясь понять где я. Спустя несколько часов я начала приходить в себя и невольно вспомнила о предыдущем занятии по физике, где преподаватель рассказывал нам про Кротовые Норы, которые могут образоваться где угодно и как угодно, разных развтылыломеров.
Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка "Сонячні кларнети", яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній — жагуче захоплення красою і музикою світу, вона передає настрій закоханого в життя письменника, насичена загальнолюдськими мотивами. А ще митець оспівує кохання як одну і найшляхетніших рис людини.
У вірші "Не дивися так привітно" йдеться про це прекрасне почуття, яке надає і юдині снаги, вселяє бажання жити. У своїй поезії молодий Тичина прославляє любов, яка возвеличує людину, робить її щедрою на добро та ласку. Вірш "Не дивися так привітно" не назвеш ні сексуальним, ні еротичним, але в ньому присутні поетично одухотворені ці людські почуття. І саме одухотвореність робить їх поетичними і небесними.
Автор відтворює найтонші відтінки настрою закоханої дівчини, передає зміни її психічного стану від радості і щастя, які викликає зустріч із обранцем, до смутку під того, що початок нового дня — схід сонця — несе розлуку з ним, та ніяковості, Сю батько й мати, які встали зі сходом сонця, знайшли свою доньку у весняному соду, де буяють квіти-ласкавці.
Образ головної героїні виписаний П. Тичиною з великою ніжністю. Це духовно багата особистість, щира у своїх почуттях до юнака й до світу, любить природу і спій край. Юнак, якого вона покохала, гідний цього. Він — ясний сокіл, тобто сміливий, сильний, мужній, справжній захисник і охоронець. Та в ставленні до дівчини він ніжний, його дотики ласкаві, як шовк. Юнак і дівчина — носії української ментальності, якій притаманна