Усна народна творчість. Поясніть, як ви розумієте слова дослідника-мовознавця А.Н.Лисовського "Мова думи схожа на нитку перлів, на яку нанизано багато однакових перлин, які лише зовнішнім чином поєднані між собою" ( на прикладі думи "Маруся Богуславка ")
ответ:С. Д. Аляб’єва, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Криворізького науково-технічного металургійного ліцею № 16, Дніпропетровська обл.
Тема. М. А. Г. Енде «Джим-Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці. Моральні цінності, що утверджуються у творі
Мета:
-навчальна: до учням усвідомити ідейно-художні особливості повісті-казки М. Енде, прочитаної самостійно;
-розвивальна: розвивати навички самостійного обрання та читання художньої літератури відповідно донахилів та здібностей; розширювати кругозір учнів;уміння виокремлювати головне, робити висновки;
-виховна: спонукати до вдумливого та зацікавленого читання художньої літератури; прищеплюватилюбов до книги, сповідування загальнолюдськихцінностей, які утверджуються у кращих творах всесвітньоїлітератури, естетичний смак.
Теорія літератури: повість-казка, біографія, героїхудожнього твору, художні особливості, реальне тафантастичне, анкета.
Тип уроку: урок — бесіда з позакласного читання.
Обладнання: мапа світу, портрет М. А. Г. Енде,видання творів автора, створені учнями ілюстраціїдо
я неодноразово помічала, що все навколо вже стало таким звичним і буденним, що ми не бачимо тих маленьких приємних дрібниць, які роблять наш світ більш радісним й повноцінним. ідучи по вулиці, ти помічаєш похмурі обличчя людей, для яких жоден день не несе нічого нового та цікавого. діти поспішають у садок чи школу, дорослі – на роботу. але всі вони це роблять неохоче, нарікають на те, як їм все набридло й зовсім не вистачає часу на інші потреби. тож школярі мріють мерщій повернутися до легкого та безтурботного дитинства у садочку, а дорослі – до спокійного життя без серйозних, як їм здається, проблем. але кожний з цих періодів унікальний і неповторний. тож ми навпаки маємо дякувати за те, що є змога здобувати освіту, займатися улюбленою справою та навіть отримувати за це гроші.
та, на щастя, залишилися й такі люди, які помічають красу в усьому, що їх оточує. нещодавно випав сніг, і для багатьох це стало справжньою проблемою та приводом для невдоволення. одного такого зимнього ранку я спостерігала, як молодий татусь бавиться зі своєю дитиною на подвір’ї. вони увесь день грали в сніжки, ліпили сніжних баб і щиро раділи першому крихкому снігу. а восени, йдучи зі школи, я щоденно помічала стареньких дідуся та бабусю, які виходили на прогулянку милуватися опалим золотим листям. вони світилися щастям, яке простежувалося в їхніх очах, в усмішці, в поставі. стало радісно і тепло на душі від того, що є такі люди, які сяють від щастя, з якими приємно зустрітися поглядом, спілкуватися й з нетерпінням чекати наступної зустрічі.
уміння радіти життю, здібність любити, помічати прекрасне й тішитися дрібничкам – це те, що потрібно розвивати в собі, аби бути позитивною людиною, з якою усі прагнуть спілкуватися та яку всі цінують й поважають. варто пам’ятати, що ми живемо не тільки для себе, а й для ближніх, які нам стати тими, ким ми є зараз. треба берегти кожну хвилину, проведену з батьками, рідними та друзями. вони не вічні, і ми ніколи не можемо знати точно, коли востаннє зустрічаємося з ними. тож слід намагатися дарувати їм лишень позитивні емоції, не ображатися й не сваритися через дрібниці, залишити після себе якомога більше приємних емоцій та спогадів. доцільно пам’ятати, що кожен день нашого життя не схожий на інші. іноді він може видаватися не надто вдалим і хочеться зовсім його забути. але повинна ж бути хоча б одна мить, заради якої цей день годиться зберегти в пам’яті. саме несподівані непередбачувані події, що трапляються спонтанно, найбільше запам’ятовуються і стають найрадіснішими й найприємнішими подіями нашого життя. не слід занепадати духом, якщо щось не вийшло або пішло не за планом, адже все, що не робиться, на краще, а успіх приходить до тих людей, які не шкодують часу для втілення планів та цілей.
ніхто не знає, скільки кожному з нас залишилося жити. проте як би там не було, цього все одно буде замало. життя таке привабливе і стільки всього хочеться встигнути зробити та побачити. та багато людей живуть не сьогоднішнім днем, а планами на майбутнє, які можуть і не втілитися в реальність. тому, прагнучи до мети, не треба забувати помічати кожну мить, що більше не повториться. ві всі плани на завтра, ми так і не встигнемо отримати бажане. тільки від нас залежить, чи будемо ми жити на повну і проведемо весь цей час із задоволенням, чи так і проживемо у мріях, які, на нашу думку, здійсняться якось-то потім.